ніяковий
НІЯКОВИЙ, а, е. 1. Незграбний, неповороткий через сором'язливість. Ніяковий, сутулий, в гімназичній Наївній формі.. Такий я був у Корсуні (Рильський, II, 1960, 125); Вся вона [дівчина], мов зоряна розмова, мов пахучий вітер у траві, я ж такий сумний і ніяковий (Сос., І, 1957, 207); // Який виражає сором'язливість, незручне становище кого-небудь. Стримана і трохи ніякова посмішка світилася на її обличчі (Жур., Вечір.., 1958, 408); На великому обличчі лежав ніяковий, винуватий вираз (Собко, Справа.., 1959, 6).
2. Незручний, обтяжливий. У кімнаті якусь мить стигла насторожена, напружена й ніякова мовчанка (Коз., Сальвія, 1959, 174).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ніяковий | ніякова | ніякове | ніякові |
Родовий | ніякового | ніякової | ніякового | ніякових |
Давальний | ніяковому | ніяковій | ніяковому | ніяковим |
Знахідний | ніяковий, ніякового | ніякову | ніякове | ніякові, ніякових |
Орудний | ніяковим | ніяковою | ніяковим | ніяковими |
Місцевий | на/у ніяковому, ніяковім | на/у ніяковій | на/у ніяковому, ніяковім | на/у ніякових |