slovnyk.ua slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Сервіси  НОВИЙ СЕРВІС!
    • Звертання
    • Транслітерація
    • Наголоси  Бета версія
  • Словникарня
  • Правопис 2019
  • Форум
Увійти
Вхід
ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ?
Реєстрація

Авторизуючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Реєстрація
Відмінити

Для завершення реєстрації необхідно буде пройти за отриманим посиланням.

Реєструючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Скинути пароль
Відмінити

Для зміни пароля необхідно буде пройти за отриманим на вказану адресу посиланням і ввести новий пароль.

А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

о

О1. невідм., с. Вісімнадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука "о". - Та тут ось ізсередини на лантусі помітка якась накарлякана. Бублик якийсь, начебто як "О"... (Гончар, II, 1959, 153).


О2, прийм., із знах. і місц. в. Сполучення з прийм. о виражають:

Часові відношення

1. з місц. в. Уживається при точному або приблизному означенні години, коли відбувається дія. О першій обід, який з розмовами і з читанням газет тягнеться до 3 год. (Коцюб., III, 1956, 410); У неділю, годині о дев'ятій, коли сонце почало вже підійматися над кронами дерев, Варя вийшла в садок (Сенч., На Бат. горі, 1960, 119).

О пів на - уживається на означення половини години, якої не вистачає до повної години. Одержавши плату, Ніна о пів на шосту залишила бібліотеку (Добр., Тече річка.., 1961, 74); О пів на восьму хлопці спустилися сходами на другий поверх (Головко, І, 1957, 165).

2. із знах. і місц. в., рідко. Уживається при означенні приблизних часових меж певної дії; у. Бачу я себе о тій порі, коли ходив із старою та завоженою граматикою в руках і з радісними, золотими надіями в грудях (Вас., Вибр., 1954, 26); Всі навколишні гірські села.. вже добре знали годину повірки.. О цій порі місцеві жителі.. виходили на свої веранди (Гончар, І, 1954, 449); О цю пору.

3. з місц. в., заст. Уживається при означенні відрізка часу, пори року, коли відбувається дія (перев. із назвами релігійних свят, пір року). Ой сподівайся мене тоді в гості, як будуть о Петрі бистрії ріки-озера замерзати (Сл. Гр.); Того ж року, вступаючи в осінь, о святому Сімеоні, одтято голову й Сомкові з Васютою у городі Борзні, на Гончарівці (П. Куліш, Вибр., 1969, 193).

Об'єктні відношення

4. з місц. в., заст. Уживається при означенні: а) предмета, на який спрямована думка, який є об'єктом чиїх-небудь почуттів, розмов і т. ін.; про. Еней по щастю без поміхи Вдавався в жарти, ігри, сміхи, А о Юноні і забув (Котл., І, 1952, 175); - О Довбушу він ніколи не споминав, о грошех [грошах] і скарбах тож само ні (Фр., VIII, 1952, 130); - То така людина, що не думає о собі (Хотк., Довбуш, 1965, 159); б) змісту, напрямку чиїх-небудь думок, розмов і т. ін.; про. А тут бур'ян, піски, тали... І хоч би на сміх де могила О давнім давні говорила (Шевч., II, 1963, 65); Ще довго стояла громада нерухомо... Нарешті розійшлась: кожний мав о чім думати після слів Соловейка (Коцюб., І, 1955, 452); Він, Нерчин, розписався о тім власноручно на обсмаленій колоні рейхстагу (Рибак, Час.., 1960, 14).

5. із знах. і місц. в., заст. Уживається при означенні: а) предмета чиїх-небудь турбот, прохань, переживань і т. ін.; про. Довгенько по морю щось шлялись І сами о світі не знались (Котл., І, 1952, 113); Крики, стогін, прокльони, благання о поміч.., - усе те зіллялося в один несказанний галас (Коцюб., І, 1955, 185); Коли мене важка прийме могила, І ти отак підеш на роздоріжжє [роздоріжжя] О хліб просить..! (Фр., X, 1954, 77); [Конрад:] А вас таки дуже непокоїть наша місія? [Рішар:] Гадаю, що і вас не менш, бо ходить о долю такого горожанина, як будівничий Альберт! (Мам.. Тв., 1962, 76); б) явища, події і т. ін., що є причиною якоїсь дії. О смерті князя всі ридали, Харциза Турна проклинали (Котл., І, 1952, 259); Радію цілою душею о загальне зорганізування усіх співацьких товариств (Муз. праці, 1970, 544).

6. із знах. в., заст. Уживається при означенні предмета: а) з яким хто-, що-небудь стикається, зближується і т. ін. під час руху; об. Миска розбилася о камінь на дрібні черепочки (Фр., II, 1950, 22); [Жірондист:] І досі тямлю, як тоді боявся, щоб шнур тремтячий о вікно не стукав і не дзвенів по гратах (Л. Укр., II, 1951, 180); б) який є опорою для кого-, чого-небудь. Сухими голими руками.. сперлася [Катерина] о коліно - і вже не думала (Хотк., II, 1966, 253); Юрко Мазур чекав, зіпершись о гармату на возі (Ле, Україна, 1940, 23); в) за допомогою якого виконується дія. Вавілоня Дщере окаянна!.. Тебе, злая, В радості застане [господь) І розіб'є дітей твоїх О холодний камінь! (Шевч., І, 1963, 346); Хай о скелю розіб'ють нас хвилі, Хай закрутять лихі течії, Сміло сядьмо в човни швидкокрилі (Граб., І, 1959, 498).

Кількісні відношення

7. із знах. в., діал. Уживається при вказуванні на часову або вікову різницю між ким-, чим-небудь; на. О два тижні йде [календар] запізно (Фр., X, 1954, 108); О два роки молодший (Сл. Гр.).

8. із знах. в., діал. Уживається при вказуванні на кількість або міру чого-небудь; на. Подали вкінці вечерю, і гумор молодих людей зараз піднявся о цілу октаву (Фр., VII, 1951, 135); Сім раз його чарувала, о осьмий не буду, млою розійдусь по полю... Світ не перебуду... (У. Кравч., Вибр., 1958, 117); Трутила [Анна] її.. в груди і так несподівано, що дівчина подалася о кілька кроків назад (Коб., II, 1956, 160); Цей танець ішов об заклад, чи Кранцьовський п'яний, чи ні.. Заложилися о п'ять пляшок пива й півкварти горілки (Март., Тв., 1954, 260).

Означальні та кількісно-означальні відношення

9. з місц. в., заст. Уживається при вказуванні на постійну ознаку предмета, особи за їх кількісним або якісним виявом; з. Ой дівчат нас з білим личком о віях шовкових більше в світі, чим у лузі ягід калинових (У. Кравч., Вибр., 1958, 114); Край плантації.. тулиться хата, вірніше не хата, а курінь о чотирьох стінах (Григір Тют., Деревій, 1969, 109).

Просторові відношення

10. із знах. в., заст. Уживається при означенні межі двох предметів. За хатою мізерний садок, що опирається о толоку вже чужого села (Коб., II, 1956, 554).


О3, виг. 1. Уживається при вираженні різних почуттів, душевних переживань: розпачу, захоплення, здивування, недовіри і т. ін. [Xвора:] Дарма! Не жаль мені, що молодою згину, А жаль - о, лютий жаль, що пропаду даремне (Л. Укр., І, 1951, 117); [Марко:] О! То в тебе і медаль є?!.. [Семен:] За відвагу (Мороз, П'єси, 1959, 8); - Тату, правда, галушки в мене вдалися не згірше, як в тітки Докії? - Кращі, - підхвалює доньку. - О, вже й кращі, - заперечує Настечка (Стельмах, II, 1962, 106); - О, чого це ти такий сердитий? (Тют., Вир, 1964, 9); // Уживається при вираженні ствердження чого-небудь у функції, близькій до вказівної. [Громада:] Цить лишень! здається, дзвонять. Чуєш?.. ще раз... о!.. (Шевч., І, 1963, 100); Скоро вже має прийти листоноша - і це заважає мені писати, бо сподіваюся звістки від тебе. О! йде (Коцюб., III, 1956, 132); // Уживається при висловленні згоди з чим-небудь, підтвердження чогось. - А далеко Кривушино? - О, далеченько. Лічать чоловіки більш як сорок верствів (Вовчок, І, 1955, 323); - Ви не ображайтесь, Панасе Івановичу! Трусити, так усіх трусити, підряд. - О, будь ласка! (Головко, II, 1957, 155); // Уживається у знач. вказівної постпозитивної частки. Із морських тварин, що я їх бачив на власні очі, зазначу таких-о: дельфін, султанка, камбала (Вишня, І, 1956, 175).

2. Уживається для підсилення емоційної виразності, патетичності висловлювання. Клапті хмарок зворушливо-білі, Синє небо за серце бере... О, блажен, хто в такому безсиллі, Хто в такому безсиллі умре! (Рильський, І, 1960, 181); // Уживається в складі риторичного звертання. Не я питав тебе, то дух лукавий. О, зачаруй його, заворожи! (Л. Укр., І, 1951, 429); О, скільки буде вас без краю та без ліку, таких хороших днів, як то було колись... (Сос., І, 1957, 289); // Уживається в складі звертання. - Якове! о Якове! - кличу. Мовчить, неначе не чує (Вовчок, І, 1955, 74); О, музо, панночко Парнаська! Спустись до мене на часок (Котл., І, 1952, 187).

Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс "Наголоси", що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація онлайн, звертання, новий правопис онлайн.     © 2005-2021 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Наголоси
  • Словникарня
  • Правопис
  • Форум