обдарованість
ОБДАРОВАНІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. обдарований 2. Скульптор відчув раптом, .. як уміння і обдарованість знову повертаються до нього (Гончар, Новели, 1954, 102); Природна обдарованість людини розкривається з усією повнотою лише на грунті життєвого досвіду в процесі суспільної діяльності (Ком. Укр., 1, 1961, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обдарованість | обдарованості |
Родовий | обдарованості, обдарованости | обдарованостей |
Давальний | обдарованості | обдарованостям |
Знахідний | обдарованість | обдарованості |
Орудний | обдарованістю | обдарованостями |
Місцевий | на/у обдарованості | на/у обдарованостях |
Кличний | обдарованосте | обдарованості |