обмовка
ОБМОВКА, и, ж. 1. Додаткове зауваження, роз'яснення і т. ін. до раніше висловленого. Ще в дожовтневі роки Ленін принципово, без будь-яких обмовок заперечував порожні, безглузді вигадки формалістів (Вітч., 2, 1964, 156).
2. Слово або фраза, помилково сказані замість інших, потрібних. Він говорив якось тьмяно, з обмовками і недомовками (Збан., Малин. дзвін, 1958, 180).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обмовка | обмовки |
Родовий | обмовки | обмовок |
Давальний | обмовці | обмовкам |
Знахідний | обмовку | обмовки |
Орудний | обмовкою | обмовками |
Місцевий | на/у обмовці | на/у обмовках |
Кличний | обмовко | обмовки |