оборка
ОБОРКА, и, ж. Смужка матерії, зібрана у складки чи зборки і пришита для оздоблення до сукні, сорочки, фартуха і т. ін. Найчастіше оборками прикрашають ажурні дитячі чепчики, шапочки, пелеринки (В'язання.., 1957, 45); Вона заплуталась у довгих оборках своєї нової спідниці, мало не впала (Чаб., Балкан, весна, 1960, 364); * Образно. За зеленою м 'якою оборкою [берега] зеленіли городи, лисніли левади, біліли чепурненькі хатки (Н.-Лев., IV, 1956, 80).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оборка | оборки |
Родовий | оборки | оборок |
Давальний | оборці | оборкам |
Знахідний | оборку | оборки |
Орудний | оборкою | оборками |
Місцевий | на/у оборці | на/у оборках |
Кличний | оборко | оборки |