ОБІГРАВАТИ, раю, раєш, недок., ОБІГРАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Здобувати перемогу над ким-небудь у якійсь грі; вигравати в кого-небудь. - Біда з батюшкою, - обізвався секретар суду, - усіх обіграє (Мирний, III, 1954, 194); [Гайдаренко:] Ну, на бетоні ми ще з тобою поміряємось. Та й в шахи все одно колись я тебе обіграю (Мик., І, 1957, 200); Радість Данькова.. передалася й іншим присутнім, і навіть його супротивники, яких він щойно обіграв, не особливо лютилися на свою невдачу (Гончар, І, 1959, 47).

2. Уміло використовувати що-небудь (для сценічної гри, дії і т. ін.). Творча манера [режисера].. характеризується.. умінням скульптурно і багатозначно будувати масові сцени, влучно і цікаво обігравати деталі (Мист., 4, 1957, 22); Режисер і думає: - Хай краще, ідучи, оглянеться, спіткнеться [герой фільму] - треба якось обіграти ходу (Довж., III, 1960, 219).

ОБІГРАТИ див. обігравати.