околичний
ОКОЛИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до околиця11, 2. Околичні будівлі.
2. Те саме, що околишній. Зоя має діло з телятами.. Кочує по всіх лісах околичних - кращу пашу вишукує (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 206); Він зрозумів.., що являє собою якесь пугало для околичного священства (Хотк., Довбуш, 1965, 24).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | околичний | околична | околичне | околичні |
Родовий | околичного | околичної | околичного | околичних |
Давальний | околичному | околичній | околичному | околичним |
Знахідний | околичний, околичного | околичну | околичне | околичні, околичних |
Орудний | околичним | околичною | околичним | околичними |
Місцевий | на/у околичному, околичнім | на/у околичній | на/у околичному, околичнім | на/у околичних |