окупати
ОКУПАТИ, аю, аєш, недок., ОКУПИТИ, окуплю, окупиш, док., перех. 1. Покривати витрати на що-небудь; давати прибуток, який покриває видатки на щось. Правду кажучи, його вабив не розкішний палац, а столітні дуби в лісі, котрі він мав повернути на земську потребу і тим окупити ті п 'ятсот десятин поля, котрі навкруги облягали дворище (Мирний, III, 1954, 293); Підрахунки показують, що будівництво Північно-Кримського каналу і зрошувальних систем окупить себе вже через шість-сім років (Рад. Укр., 8.II 1961, 1); // перен., розм., рідко. Те саме, що спокутувати.
2. діал. Купувати. Коли б.. зрадою власних святощів він міг окупити всі розкоші раю, - ніколи, ніколи й ніколи не зробив би він цього (Фр., VI, 1951, 263).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окупаю | окупаємо |
2 особа | окупаєш | окупаєте |
3 особа | окупає | окупають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окупатиму | окупатимемо |
2 особа | окупатимеш | окупатимете |
3 особа | окупатиме | окупатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | окупав | окупали |
Жіночий рід | окупала | |
Середній рід | окупало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окупаймо | |
2 особа | окупай | окупайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | окупаючи | |
Минулий час | окупавши |