омертвіти
ОМЕРТВІТИ, ію, ієш, док. 1. Утратити ознаки життя; обмертвіти. Сухе, змарніле обличчя [Оксани] посіріло і ніби омертвіло (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 92).
2. перен. Утратити здатність рухатися; заклякнути, заціпеніти. - Хутко, дівчино! Не йде, мов омертвіла (Вовчок, І, 1955, 42).
3. перен. Стати пустим, безлюдним, ніби вимерлим (про житло, населений пункт і т. ін.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | омертвію | омертвіємо |
2 особа | омертвієш | омертвієте |
3 особа | омертвіє | омертвіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | омертвів | омертвіли |
Жіночий рід | омертвіла | |
Середній рід | омертвіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | омертвіймо | |
2 особа | омертвій | омертвійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | омертвівши |