ОПАЛУБКА, и, ж., буд. 1. Дія за знач. опалубити 1.

2. Дерев'яна або металева форма для виготовлення бетонних та залізобетонних конструкцій, яку тимчасово встановлюють на місці зведення споруд. При будуванні будь-яких залізобетонних конструкцій, перш ніж укладати бетон, виготовляють дерев 'яний каркас, форму. Це і є опалубка (Наука.., 4, 1962, 24); Преображенський звелів зняти всю опалубку з недостояного бетону (Ле, Міжгір'я, 1953, 266).

3. Обшивка, обкладка зовнішніх частин якої-небудь споруди, обладнання і т. ін.