опрацювання
ОПРАЦЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. опрацювати. Після опрацювання матеріалів члени гуртка активно приступили до дослідження зібраних зразків народної поезії (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 109); Не треба додавати, що поза змістом мова і манера опрацювання цілком гідні такого великого таланту, як Мирний (Фр., XVI, 1955, 123); Художню цінність образу визначає не тільки ідейний заряд, але й художнє опрацювання матеріалу, використаного письменником для його створення (Мист., 5, 1966, 12).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опрацювання | опрацювання |
Родовий | опрацювання | опрацювань |
Давальний | опрацюванню | опрацюванням |
Знахідний | опрацювання | опрацювання |
Орудний | опрацюванням | опрацюваннями |
Місцевий | на/у опрацюванні | на/у опрацюваннях |
Кличний | опрацювання | опрацювання |