оптика
ОПТИКА, и, ж. 1. Розділ фізики, що вивчає світло, його властивості та закони. Якщо скористатися із строгих законів оптики, то треба сказати, що не давати тіні при бічному освітленні може лише предмет, який не підвищується над загальним рівнем поверхні (Наука.., 9, 1965, 5); В нім [у чоловікові] відбувалося тепер щось подібне до розколювання світла в оптиці (Фр., VI, 1961, 449).
2. Прилади, інструменти, виготовлені з урахуванням законів відбивання і заломлення світла. Шофер.. повів очима на високу гору, на якій уже сиділи німці. - Він усе бачить. У нього оптика - цейс (Кучер, Голод, 1961, 114); Освітлювальна оптика; Проекційна оптика.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оптика | оптики |
Родовий | оптики | оптик |
Давальний | оптиці | оптикам |
Знахідний | оптику | оптики |
Орудний | оптикою | оптиками |
Місцевий | на/у оптиці | на/у оптиках |
Кличний | оптико | оптики |
оптик
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оптик | оптики |
Родовий | оптика | оптиків |
Давальний | оптикові, оптику | оптикам |
Знахідний | оптика | оптиків |
Орудний | оптиком | оптиками |
Місцевий | на/у оптику, оптикові | на/у оптиках |
Кличний | оптику | оптики |