ОСОБА, и, ж. 1. Окрема людина, індивід. В залі була ще одна особа, власне вона звернула на себе увагу Софії (Л. Укр., III, 1952, 526); Коли він прочуняв, в кімнаті, крім них трьох, була ще й четверта особа - дівчина (Сенч., Опов., 1959, 41); Поруч з героями-особами виступають, - і це дуже характерне для нашої доби, герої-колективи (Рильський, III, 1956, 157); Особа невіддільна від суспільства, від колективу, а її сутність являє собою сукупність усіх суспільних відносин (Ком. Укр., 6, 1961, 52); // перев. з означ. Людина, що посідає певне, перев. високе, становище в суспільстві, у колективі і т. ін. Дзвінчук Штефан став великою особою. Сам гетьман довідався про його учинок (Хотк., Довбуш, 1965, 417); - В Оренбурзі мені казали, що за нього вже клопочуться дуже впливові і дуже високопоставлені особи (Тулуб, В степу.., 1964, 109); Простягнута рука міністра зустріла руку комісара, яка перед цим віддала особі міністра честь по-військовому (Ю. Янов., II, 1958, 110); Першим заговорив зам, тому що він оцінить Дорошеве мовчання не як якусь тактику, а як повагу до службової особи (Тют., Вир, 1964, 147); // Уживається замість імені якої-небудь людини, яке з певних причин не називається. Одна вельми поважна особа, звертаючись до його патріотизму, прохала порятувати молодого українського письменника, якому тепер дуже скрутно (Коцюб., І, 1955, 164); // Жінка, дівчина. Хомі хочеться негайно ж виліпити портрет оцієї стрункої, чарівної, запаморочливої особи (Ю. Янов., II, 1954, 205); Схопила [Ліна] собаку за нашийник, відкинула вбік. - Заходь, заходь, він не займе, - каже вона до тієї добре знайомої пружинистої, смаглявої особи, що з'являється на подвір'ї.. Тоня Горпищенко завітала (Гончар, Тронка, 1963, 166); // з присв. займ. або прикм. власний. Уживається замість зворотного займ. себе. Проти мене сиділа якась товстуля, .. така широка, що займала своєю особою два номери (Н.-Лев., II, 1956, 390); Скільки раз я красно виголошував їх [думки] на зібраннях! Але ніколи досі ті думки не чіпали мене глибоко, та й ніколи не відносив я їх до власної особи (Коцюб., І, 1955, 260); Стефаник не любить ліричних акордів та поетичних прикрас, він зовсім ховає свою авторську особу (Л. Укр., VIII, 1965, 260); Володимир Ілліч вражав не тільки своєю величчю і геніальністю, а й простотою і скромністю. Він не терпів ніяких звеличень своєї особи (Укр. іст. ж., 2, 1960, 152).

В одній особі - в одній, тій самій людині (про поєднання чого-небудь). Вони говорили про Вашу "універсальність" і раділи, що у нас є такий талант - белетристичний, науковий, поетичний, публіцистичний, практичний і т. д., все в одній особі (Л. Укр., V, 1956, 433); В особі кого - в кому-небудь (про конкретну людину, установу і т. ін.). В його [М. Павлика] особі всі ми втратили Талановитого робітника, живу, Чуткую силу, сівача зерен плодючих (Фр., XIII, 1954, 385); У Конституції СРСР записано, що вся влада в СРСР належить трудящим міста і села в особі Рад депутатів трудящих (Рад. Укр., 5.XII 1953, 2); Дійова особа див. дійовий; Культ особи див. культ; Посвідка про особу див. посвідка; Розповідати (зображувати і т. ін. ) в особах - яскраво, образно передавати яку-небудь розмову, відтворювати подію і т. ін. Ящірка розповідає про все це з охотою, довго, детально. Часто схоплюється з місця, говорить в особах (Збан., Малин. дзвін, 1958, 347).

2. Людська індивідуальність, особистість; людина як втілення індивідуального начала в суспільстві. Перехід до комунізму висуває і ряд інших соціальних і духовних проблем, без розв'язання яких неможливо побудувати нове суспільство, забезпечити всебічний гармонійний розвиток особи (Ком. Укр., 8, 1965, 36).

3. жарт. Постать, тіло. О. Артемій неначе не їхав, а летів своєю усією особою, неначе птиця шугала за вітром (Н.-Лев., IV, 1956, 48).

4. Граматична категорія дієслів, що виражається їх формами та особовими займенниками. Категорія особи виражає взаємозв'язок між суб'єктом дії та дією з погляду участі суб'єкта в мовному спілкуванні (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 72).

ОСОБИЙ, а, е, діал. 1. Окремий. Царедворці дали незнайку особу хату (Сл. Гр.).

2. Особливий. Якусь особу мацапуру Там шкварили на шашлику (Котл., І, 1952, 138).