перевірка
ПЕРЕВІРКА, и, ж. 1. Дія за знач. перевірити, перевіряти і перевіритися, перевірятися. Ввечері виходили Павло з Варварою після перевірки рахунків в управі колгоспу (Кир., Вибр., 1960, 324); Попилися [некрути] п'яні.. А тут, як на те, була вночі перевірка (Мирний, І, 1949, 223); Нам потрібна перевірка придатності людей, перевірка фактичного виконання (Ленін, 45, 1974, 115); Вночі по Тихій вулиці ходили патрулі, інколи навідувалися і до Барвистих з метою перевірки мандатів (Чорн., Визвол. земля, 1959, 224).
2. Переклик з метою встановлення наявного складу людей. В багатьох частинах Радянської Армії згадують імена своїх героїв на вечірній перевірці (Скл., Орл. крила, 1948, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перевірка | перевірки |
Родовий | перевірки | перевірок |
Давальний | перевірці | перевіркам |
Знахідний | перевірку | перевірки |
Орудний | перевіркою | перевірками |
Місцевий | на/у перевірці | на/у перевірках |
Кличний | перевірко | перевірки |