переполовинювати
ПЕРЕПОЛОВИНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПОЛОВИНИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. 1. Ділити надвоє, навпіл. Тільки знов і без Дори їй [матері] буде недобре, - біда се, коли треба переполовинювать дітей (Л. Укр., V, 1956, 154); * Образно. Жовтава імла переполовинила кімнату (Грим., Незакінч. роман, 1962, 126); // Зменшувати наполовину або на велику частину наявність, кількість кого-, чого-небудь. Цілий день писала Лукія Лаврінові відповідь. Написала і про "воєнну цензуру", яка, окаянна, переполовинює його, Лаврінове, писання (Донч., III, 1956, 116); Ввечері у Лошакова на.. бенкеті була рада, як би так зробити, щоб переполовинити мужика у земстві (Мирний, III, 1954, 383).
2. перен. Привласнювати, розтрачувати, з'їдати і т. ін. половину або велику частину чого-небудь. - Як вони вже тільки не старалися оганьбити, відтерти мене цей рік! Савка і смушки тягає, Савка і фураж переполовинює, возами батькові на хутір таскає (Гончар, І, 1959, 31); [Тихон:] Бувало, пан пошлють Прокошку за покупками або звелять хліб продати, то вже ми, всі двірські, знаємо наперед, що він грошики переполовинить (Кроп., III, 1959, 112); [Даша:] А що ж це таке? [Макуха:] Це - карамелька!.. Неси ж, неси! Та дивись мені: не переполовинь дорогою! (Мам., Тв., 1962, 359).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переполовинюю | переполовинюємо |
2 особа | переполовинюєш | переполовинюєте |
3 особа | переполовинює | переполовинюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переполовинюватиму | переполовинюватимемо |
2 особа | переполовинюватимеш | переполовинюватимете |
3 особа | переполовинюватиме | переполовинюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | переполовинював | переполовинювали |
Жіночий рід | переполовинювала | |
Середній рід | переполовинювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переполовинюймо | |
2 особа | переполовинюй | переполовинюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | переполовинюючи | |
Минулий час | переполовинювавши |