повсюдний
ПОВСЮДНИЙ, а, е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. повсюди. Мов посполитеє рушення Латина в царстві началось, Повсюдна муштра та учення (Котл., І, 1952, 190); Відчуття щастя, поєднання праці з наукою, повсюдне народження героїзму - ось відмінні риси повнокровного життя нашого радянського (Тич., III, 1957, 299).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | повсюдний | повсюдна | повсюдне | повсюдні |
Родовий | повсюдного | повсюдної | повсюдного | повсюдних |
Давальний | повсюдному | повсюдній | повсюдному | повсюдним |
Знахідний | повсюдний, повсюдного | повсюдну | повсюдне | повсюдні, повсюдних |
Орудний | повсюдним | повсюдною | повсюдним | повсюдними |
Місцевий | на/у повсюдному, повсюднім | на/у повсюдній | на/у повсюдному, повсюднім | на/у повсюдних |