повільність
ПОВІЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. повільний. Громадилась гроза на небосхилі в повільності врочистій... (Нагн., Гірські вершини, 1960, 20); Треба, щоб хтось, хоч для порядку, був старшим, от і став ним привабливий у своїй повільності і зосередженій недовірі Левко (Стельмах, І, 1962, 53); Де й зникла та розважлива повільність, яка виробилася у нього, коли він сидів у сільраді (Кучер, Прощай.., 1957, 462); Алієв.. промовляв, як завжди, вдумливо, повільно.. Ця повільність у словах дуже дисгармоніювала з усією поведінкою цієї людини, надзвичайно швидкої в рішеннях (Донч., II, 1956, 143).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | повільність | повільності |
Родовий | повільності, повільности | повільностей |
Давальний | повільності | повільностям |
Знахідний | повільність | повільності |
Орудний | повільністю | повільностями |
Місцевий | на/у повільності | на/у повільностях |
Кличний | повільносте | повільності |