пограбування
ПОГРАБУВАННЯ, я, с. Дія за знач. пограбувати. Під усіма тими відомостями про нього [Давида] стояло стисло нерівним почерком написане: «В справі пограбування кооперативу зізнання дати відмовляюсь» (Головко, II, 1957, 164); Більша частина кам'яних церков у древній Русі будувалась на кошти князів, нагромаджені шляхом пограбування народу (Іст. УРСР, І, 1953, 82).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пограбування | пограбування |
Родовий | пограбування | пограбувань |
Давальний | пограбуванню | пограбуванням |
Знахідний | пограбування | пограбування |
Орудний | пограбуванням | пограбуваннями |
Місцевий | на/у пограбуванні | на/у пограбуваннях |
Кличний | пограбування | пограбування |