позапалювати
ПОЗАПАЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Запалити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Панько позастромлював у попровірчувані дірки патрони. - Ну, хлопці, - гайда в цебер! Я зараз позапалюю гноти (Гр., І, 1963, 369).
2. Почати палити цигарки, люльки і т. ін. (про всіх або багатьох). Молоді паничі позапалювали цигарки (Н.-Лев., II, 1956, 56).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позапалюю | позапалюємо |
2 особа | позапалюєш | позапалюєте |
3 особа | позапалює | позапалюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позапалював | позапалювали |
Жіночий рід | позапалювала | |
Середній рід | позапалювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позапалюймо | |
2 особа | позапалюй | позапалюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позапалювавши |