позиватися
ПОЗИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Звертатися з позовом на кого-небудь до суду. Старий звернувсь до Йона: - Поженеш коні на пашу, бо завтра вдосвіта поїду в волость позиватись (Коцюб., І, 1955, 238); Жили [хуторяни] в лугах та ярах віками. Кого не візьми - рідня.. Були в них свої, ніким не писані, дикі закони: вкрав - не позивайся, сам украдь (Тют., Вир, 1964, 369); // з ким. Мати з ким-небудь судову справу. Цур йому з дужим бороться, а з багатим позиваться! (Номис, 1864, № 1099); - Пан Стадницький знову позивається з лісовиками. Ще мало йому землі. У рік волі заховав од нас його батько золоту грамоту, а син хоче зовсім старцями поробити людей (Стельмах, І, 1962, 272); // зневажл. Постійно судитися, займатися позовами. [Петро:] Я не той, батьку, щоб позвами пробавлятися.. Краще б було, коли б і ті, що позиваються, кинули свої позви та, як брати, помирилися самі між собою (Мирний, V, 1955, 177).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позиваюся | позиваємося |
2 особа | позиваєшся | позиваєтеся |
3 особа | позивається | позиваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позиватимуся | позиватимемося |
2 особа | позиватимешся | позиватиметеся |
3 особа | позиватиметься | позиватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позивався | позивалися |
Жіночий рід | позивалася | |
Середній рід | позивалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позиваймося | |
2 особа | позивайся | позивайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | позиваючись | |
Минулий час | позивавшись |