позиційний
ПОЗИЦІЙНИЙ, а, е. 1. військ. Який ведеться на довгочасних бойових позиціях. Почалась позиційна війна (Шер., В партиз. загонах, 1947, 55).
2. Стос. до позиції (у 5 знач.). У своїй книзі Петров обгрунтував ряд принципів позиційної гри, які лише через 50 років почали розроблятися шахістами Заходу (Перша книга шахіста, 1952, 7).
3. лінгв. Обумовлений місцем у слові (про звуки мови). Звук а в українській мові (як і російській та ін.) є комбінаторний, або позиційний, варіант фонеми а (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 130).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позиційний | позиційна | позиційне | позиційні |
Родовий | позиційного | позиційної | позиційного | позиційних |
Давальний | позиційному | позиційній | позиційному | позиційним |
Знахідний | позиційний, позиційного | позиційну | позиційне | позиційні, позиційних |
Орудний | позиційним | позиційною | позиційним | позиційними |
Місцевий | на/у позиційному, позиційнім | на/у позиційній | на/у позиційному, позиційнім | на/у позиційних |