позичальник
ПОЗИЧАЛЬНИК, а, ч. Той, хто бере у кого-небудь щось у позику. За договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші чи .. речі (Цив. кодекс УРСР, 1950, 38); - Легко живеться таким позичальникам, як голові в «Маяку» [що все позичає в сусідів] (Коп., Земля.., 1957, 78).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | позичальник | позичальники |
Родовий | позичальника | позичальників |
Давальний | позичальникові, позичальнику | позичальникам |
Знахідний | позичальника | позичальників |
Орудний | позичальником | позичальниками |
Місцевий | на/у позичальнику, позичальникові | на/у позичальниках |
Кличний | позичальнику | позичальники |