поливний
ПОЛИВНИЙ, а, е. Стос. до поливання. У передгір'ях Південного Казахстану землеробство переважно поливне (Ек. геогр. СРСР, 1957, 354); Коли Роман приїжджав тоді на канікули, його друг захоплено розповідав про великі переваги поливного господарства, про чудові його перспективи (Минко, Ясні зорі, 1951, 46); // Який потребує поливання; який поливається. Обіч шляху потяглись колгоспні поливні городи (Гончар, Маша.., 1959, 28); На поливних землях трудівники колгоспів і радгоспів вирощують високі врожаї рису, пшениці, овочевих, кормових та інших культур (Хлібороб Укр., 6, 1967, 1); // Признач. для поливання. Вулицею неквапно проїздить поливна машина (Рибак, Зброя.., 1943, 33); Вносити суперфосфат з поливною водою не можна, бо він майже весь залишається на поверхні грунту (Хлібороб Укр., 3, 1964, 28).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поливний | поливна | поливне | поливні |
Родовий | поливного | поливної | поливного | поливних |
Давальний | поливному | поливній | поливному | поливним |
Знахідний | поливний, поливного | поливну | поливне | поливні, поливних |
Орудний | поливним | поливною | поливним | поливними |
Місцевий | на/у поливному, поливнім | на/у поливній | на/у поливному, поливнім | на/у поливних |