поналиваний
ПОНАЛИВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поналивати. Асфальтова підлога була вся мокра від поналиваної води, понаношеного не знати від якого ще часу болота (Фр., І, 1955, 273); Спинаючись попід тином, щоб не попасти в поналивані вчора калюжі, пішли ми до попового двору (Л. Укр., III, 1952, 574); Потягли [люди] з хати, незважаючи, що й чарки поналивані і калач дружко покраяв (Кв.-Осн., II, 1956, 220); // поналивано, безос. присудк. сл. Скрізь було мокро, поналивано, в берегових ямках лишалась вода (Коцюб., І, 1955, 393).
Поналивані кров'ю - почервонілі від злості, напруження і т. ін. (про білки очей, обличчя багатьох). Бігли людонькове польовою стежкою, задихані, червоні, присипані пилом, очі кров'ю поналивані, бо спека була велика (Фр., III, 1950, 204).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поналиваний | поналивана | поналиване | поналивані |
Родовий | поналиваного | поналиваної | поналиваного | поналиваних |
Давальний | поналиваному | поналиваній | поналиваному | поналиваним |
Знахідний | поналиваний, поналиваного | поналивану | поналиване | поналивані, поналиваних |
Орудний | поналиваним | поналиваною | поналиваним | поналиваними |
Місцевий | на/у поналиваному, поналиванім | на/у поналиваній | на/у поналиваному, поналиванім | на/у поналиваних |