поорати
ПООРАТИ, ремо, рете, док. 1. перех. і без додатка. Зорати що-небудь (про багатьох); зорати багато чогось, у багатьох місцях. Посіяли, поорали, А вийдемо жати, Та не самі, не руками - Тікич буде дбати! (Ус., На.. берегах, 1951, 52); Він на другу весну, плуг і рала забравши І між пшеницею і житом пооравши, Всередині горох увесь засіяв свій (Г.-Арт., Байки.., 1958, 62).
2. розм. Порити землю борознами, рівчаками, заглибинами і т. ін. у багатьох місцях; // перен. Укрити зморшками (обличчя, лоб і т. ін.). Зросли і Менандрові діти, і сам він пристарівсь: кучері чорні припали морозом, думки поорали колись прехороше обличчя (Дн. Чайка, Тв., 1960, 165).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поорю | пооремо |
2 особа | поореш | поорете |
3 особа | пооре | пооруть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поорав | поорали |
Жіночий рід | поорала | |
Середній рід | поорало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поорімо | |
2 особа | поори | пооріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пооравши |