поплутатися
ПОПЛУТАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. тільки 3 ос. Безладно перевитися, переплестися (про нитки, волосся і т. ін.); заплутатися. Входить до мене Дувид, знесилений, змарнілий, руденькі кучерики поплутались на голові, а в очах не гасне упертий огник (Вас., І, 1959, 257); Ковальчук і Амірадзе в'язали мотузяні сходинки. Поруч лежала уже ціла купа - всі ретельно складені, щоб не поплутались (Голов., Тополя.., 1965, 127); // Розташуватися без певного порядку, з вигинами, перехрещеннями, переплетеннями і т. ін.; // Порости звивисто, переплівшись, закрутившись у багатьох місцях. Густе гілля горіхів позвішувалось, як хмара, а зверху поплутався по гіллі виноград (Н.-Лев., III, 1956, 266).
2. тільки 3 ос., перен. // Втратити звичний порядок, закономірність (про події, стосунки і т. ін.). Взагалі все якось так поплуталося, що ніхто не міг розібрати, що куда [куди] й до чого (Хотк., II, 1966, 96).
Все поплуталося [в голові] у кого - хто-небудь втратив чіткість пам'яті, логічність міркування. Ось насилу-насилу ноги тягнуть [мандрівники].. Забули, який день у дорозі, - п'ятий чи шостий. Все поплуталось (Вас., II, 1959, 157); [Жека]: Ти ж повернешся сюди. Мусиш повернутися! [Віра Михайлівна:] Не знаю, Жеко... Зараз у мене в голові все поплуталось... (Мам., Тв., 1962, 462).
3. розм. Ходити в різних напрямах на якій-небудь території якийсь час; побродити. - Візьміть речі й відійдіть, а я трохи поплутаюся тут (Кач., II, 1958, 63).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплутаюся | поплутаємося |
2 особа | поплутаєшся | поплутаєтеся |
3 особа | поплутається | поплутаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поплутався | поплуталися |
Жіночий рід | поплуталася | |
Середній рід | поплуталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплутаймося | |
2 особа | поплутайся | поплутайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поплутавшись |