почастунок
ПОЧАСТУНОК, нку, ч. , діал. Частування, пригощання. Почався почастунок і.. протягнувся аж до пізнього вечора (Фр., II, 1950, 234); Після полуденку та почастунку скрипники розігралися, а челядь з легінями розтанцювалася (Черемш., Тв., 1960, 221); Запилені бійці і командири втомлено зупинялися біля воріт, дякували молодицям за почастунок (Козл., Весн. шум, 1952, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | почастунок | почастунки |
Родовий | почастунку | почастунків |
Давальний | почастункові, почастунку | почастункам |
Знахідний | почастунок | почастунки |
Орудний | почастунком | почастунками |
Місцевий | на/у почастунку | на/у почастунках |
Кличний | почастунку | почастунки |