пращурів
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пращурів | пращурова | пращурове | пращурові |
Родовий | пращурового | пращурової | пращурового | пращурових |
Давальний | пращуровому | пращуровій | пращуровому | пращуровим |
Знахідний | пращурів, пращурового | пращурову | пращурове | пращурові, пращурових |
Орудний | пращуровим | пращуровою | пращуровим | пращуровими |
Місцевий | на/у пращуровому, пращуровім | на/у пращуровій | на/у пращуровому, пращуровім | на/у пращурових |
пращур
ПРАЩУР, а, ч. Далекий предок, родоначальник. Миготить радісна, невиразна, пиховита думка: «Між моїм родом - батьками, дідами, самими далекими пращурами - я перший іду до культури, до світла» (Вас., IV, 1960, 14); І от він [Павло] стоїть на цій многостраждальній землі, густо политій кров'ю ще його пращурів, чубатих запорожців (Кучер, Голод, 1961, 432); Нерідко трапляється, що дитина якоюсь ознакою схожа не на одного із батьків, а на когось із родичів - дядька, бабусю чи на ще віддаленішого пращура (Наука.., 3, 1967, 34); // перен. Давній попередник чого-небудь. Міф, легенда, притча - пращури й предтечі сучасного роману, повісті, новели (Літ. Укр., 12.XI 1968, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пращур | пращури |
Родовий | пращура | пращурів |
Давальний | пращурові, пращуру | пращурам |
Знахідний | пращура | пращурів |
Орудний | пращуром | пращурами |
Місцевий | на/у пращурі, пращурові | на/у пращурах |
Кличний | пращуре | пращури |