slovnyk.ua slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Сервіси  НОВИЙ СЕРВІС!
    • Звертання
    • Транслітерація
    • Наголоси  Бета версія
  • Словникарня
  • Правопис 2019
  • Форум
Увійти
Вхід
ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ?
Реєстрація

Авторизуючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Реєстрація
Відмінити

Для завершення реєстрації необхідно буде пройти за отриманим посиланням.

Реєструючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Скинути пароль
Відмінити

Для зміни пароля необхідно буде пройти за отриманим на вказану адресу посиланням і ввести новий пароль.

А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

при

ПРИ, прийм., з місц. відм. Сполучення з прийм. при виражають:

Просторові відношення

1. Уживається з позначенням предмета, місця, простору: а) біля, поблизу якого щось відбувається. Ніч прийшла, лягли старі обоє, При ногах їх спать лягла дівчина (Фр., XII, 1953, 297); В Річмонді, при вході в санаторій, Квітне деревце в усій красі (Нех., Чудесний сад, 1962, 137); б) біля, поблизу якого щось розташовується, міститься. Козаче село Глибове при самому Дніпрі, та облягли його височенні гори (Вовчок, І, 1955, 95); в) в якому, де відбувається дія або хто-небудь перебуває. Оленчука з Фрунзе бачили в цей день над Сивашем. Спершу стояли на горбі при пологій впадині - спускові до Сиваша (Гончар, II, 1959, 407); Батьки його жили при школі (Головко, II, 1957, 261); г) де або поблизу якого відбулася певна історична подія (з власною назвою). Битва при Жовтих Водах.

2. Уживається з позначенням: а) особи, біля якої що-небудь є. Ці документи я знайшов при твоїй матері (Мокр., Острів.., 1961, 14); б) предмета, у межах якого щось міститься. Молодиці, гарно вив'язані квітчастими терновими хустками, несли клуночки та вузлики, чимало й з дітками при пазусі (Дн. Чайка, Тв., 1960, 39); При поясі у вершників були шаблі, а в руках луки із стрілами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 124).

3. Уживається з позначенням предмета, який включає у свій склад те, що є його частиною або чимсь підпорядкованим, допоміжним. - Маємо одне місце на робфак при сільськогосподарському інституті (Стельмах, II, 1962, 361); - Ви забуваєте, що й садок при хаті є і хлів, - ніяковіючи, говорив хлопець (Зар., На.. світі, 1967, 246).

4. Уживається з позначенням місця, установи, організації і т. ін., де хто-небудь виконує службові або інші обов'язки, займає якусь посаду. Стара не раз сварилася з чоловіком, що рішив довести «діло» до краю, - вивести сина «в люди», себто в писарі при волості або в прикажчики при економії (Коцюб., І, 1955, 102); [Чоловік:] Послухаю тебе, шановний брате, але ти знаєш, як у нас при війську? З життям мені прийдеться попрощатись, коли зламаю звичай (Л. Укр., II, 1951, 485); Пасьчиха лише господарка при домі, чи могла вона осягнути чоловікові гадки і заміри? (Горд., II, 1959, 30).

Часові відношення

5. Уживається з позначенням: а) події, дії, в момент якої щось відбувається. При тому бунті я мав згубити корону і голову, але не згубив ні тієї, ні другої (Л. Укр., IV, 1954, 132); Це був уже не той лукавий, дещо полохливий подоляк, який при наближенні месершмітів впивався зубами в землю і молив невідому силу: - Пронеси! (Гончар, III, 1959, 201); б) процесу, явища, одночасно з яким відбувається дія або виникає певний стан. У хижі служниця сидить з няньком, і при вечері говорять (Казки Буковини.., 1968, 168); Палагна знала, що не годна зняти на нього руку. Навіть при одній думці про це почувала млость у всім тілі (Коцюб., II, 1955, 338); При слові «наші» серце било як сонце в груди, як ножі (Сос., II, 1958, 284); - Я малював її [картину] при сході сонця (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 349); в) дії, одночасно з якою відбувається інша дія чи триває стан. Вона тепер так лагідно й солодко обзивалася до неї [Параскіци], ..хоч при тім ніколи не забувала крадькома.. хрестити все (Коцюб., І, 1955, 271); Виставляв [Сагайда] пости біля вікон, біля кожної дірки, звідки можна було вести вогонь і робити спостереження. Інструктував при цьому бійців детально, впевнено (Гончар, III, 1959, 143); г) моменту дії, пов'язаного з її початком або кінцем. Сказати при кінці.

6. Уживається з позначенням: а) епохи, періоду, в час якої, (якого) щось відбувається. Господиня підійшла до комода, взяла фотокартку, подала йому: - Оце найостанніша. У Німеччині знімалась. Уже при наших (Головко, І, 1957, 462); - Я був учителем у цьому ж селі п'ятдесят літ. Починав у старій Австрії, учив при панській Польщі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 10); Львівський монетний двір був відкритий при початку 50-х рр. XIV ст . (Наука.., 7, 1970, 28); б) особи, в період життя, діяльності або під час присутності якої відбувається дія. - Про що ти думаєш? Скажи... Ти хотів би жити тут не тепер? За княгині Ольги, при Ярославі, при Хмельницькому? Або через сто років? (Довж., І, 1958, 390); Прибули [бійці] в роту вже при Кармазинові (Гончар, III, 1959, 331).

Об'єктні відношення

7. Уживається з позначенням: а) чого-небудь, що належить комусь. І за це спасибі: Є бідніші нас; Ми собі при хлібі, А ті й так під час (Граб., І, 1959, 372); б) предмета, який є в кого-небудь у даний момент. У порога, як стовп, стояв лакей, у чорному сюртуці, у манишці.., при часах [годиннику] (Мирний, II, 1954, 98); Семенко підійшов у військовій формі при всіх орденах (Мур., Бук. повість, 1959, 302); Солдати були при зброї (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 241); в) посади, яку займає хто-небудь, заняття, яке є в когось, і т. ін. Останні [авіатори] можуть не завжди бувати при роботі, але в курсі роботи мусять бути всі (Вас., II, 1959, 229); Кожна мала комашка при ділі, і кожен тонкий корінець сповняє свою роботу (Коп., Навколо полум'я, 1961, 203); Полки змітаючи ворожі, Ти [Вітчизна] перемогу здобула, Бо при кермі, бо на сторожі (Рильський, III, 1961, 96).

8. Уживається з позначенням особи, яка має в наявності що-небудь. [Парвус:] Мої думки хай краще будуть при мені (Л. Укр., І, 1951, 427); Харитон Макарович дав на ту юшку перцю і цибулину - цей рибальський припас він завжди тримав при собі (Мокр., Острів.., 1961, 54).

Обставинні відношення

9. Уживається з позначенням способу дії або стану: а) вказуючи на предмет, явище як обставину, за якої відбувається дія, процес. Батька-матері не зазнаю: сиротою зросла я при чужині, у людях (Вовчок, І, 1955, 102); Їх [дітей] запечена шкура казала, що не первина їм лежати при такій спеці (Мирний, IV, 1955, 20); В ванькирі сиділи три-чотири господарі при пиві (Фр., VIII, 1952, 18); Не дав Прохор ділитися - живи при купі, бо чим його ділитись? (Мик., II, 1957, 76); Скільки раз прийде [Степан] до дітей, ніколи не застане Івана при книжці (Круш., Буденний хліб.., 1960, 82); б) вказуючи на наявність у когось чого-небудь, що супроводжує певну дію, процес, стан. Жили ми при достатку, всього було доволі (Вовчок, І, 1955, 3); [Xуса:] То все родичі його дружини - хай бог її удержить при здоров'ї! (Л. Укр., III, 1952, 174); в) вказуючи на обставину, яка є визначальною для якісної характеристики кого-, чого-небудь. Гладенько причесана голова при її довгобразому лиці здавалася якоюсь гострою, малою (Мирний, IV, 1955, 139); При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (Коцюб., І, 1955, 195).

10. Уживається з позначенням: а) особи, в якої хтось живе. Та небога мешкає при мачусі і при вітчимові (Л. Укр., III, 1952, 645); Вона живе при старшому синові, механікові радгоспу (Гончар, Людина.., 1960, 124); б) особи, біля якої хтось є постійно, супроводжуючи або доглядаючи її. Пошли на його лихо злеє, Щоб люди всі, що при Енеї, Послизли, і щоб він і сам... (Котл., І, 1952, 66); Баба Зінька зісталася в хаті при дітях (Н.-Лев., VI, 1966, 415); Коли б ти, Петрику, був оце при мені, в моєму наметі, серед степу, який би я був щасливий! (Хор., Ковила, 1960, 23); в) особи, під наглядом, керівництвом якої хто-небудь працює, служить. - А що, пташечко, - питає в мене бабуся, - при молодій панії давненько служиш? (Вовчок, І, 1955, 125); Прибуття Пушкіна на Україну року 1820 на службу при генералі Інзові було, по суті, приїздом опального поета на місце заслання (Рильський, X, 1962, 31); г) предмета або тварини, що перебуває під чиїм-небудь наглядом. Такий сторож з вовка при вівцях, як з кози при капусті (Укр.. присл.., 1963, 148); Загороди на вівці стояли порожні, і вівчарі порались там, щоб було де ночувати при вівцях (Коцюб., II, 1955, 318).

11. Уживається з позначенням особи, у присутності якої щось відбувається. Не при нас писано (Укр.. присл.., 1963, 283); Денис згадав, як вона вилаяла Петра в крамниці, та ще й при людях (Н.-Лев., VI, 1966, 359); Хоч не його діло повчати при батькові чужу дитину, але Супрун таки повчає (Стельмах, II, 1962, 123).

12. Уживається для вказівки на стан, у якому хто-небудь перебуває. - Вона, кажуть, була при надії від тебе (Фр., І, 1955, 100); Віла при житті зісталась, тільки серце крів'ю обкипіло (Л. Укр., І, 1951, 393); Бути при смерті.

Означальні відношення

. Уживається для вказівки на вигляд, зовнішність, вік або якусь іншу ознаку кого-, чого-небудь. Вродлива та при здоров'ї, Катря кидається кожному в очі (Мирний, IV, , ); Хоч він і при літах, а все ж справжній мужчина (Тют., Вир, , ); Він був середнього зросту, не те, щоб гладкий, але при тілі (Мур., Бук. повість, , ).

Умовні відношення

. Уживається з позначенням явища, події і т. ін., які виступають умовою чого-небудь. На старість підтоптавсь [Лев], нема вже тії [тої] сили. Що при здоров'ї мав (Гл., Вибр., , ); [Орест:] При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний! (Л. Укр., II, , ); Зітхне стара, при нагоді розповівши Тоні щось із тієї давньої давнини (Гончар, Тронка, , ); Стеля од вітру сиплеться, а при воді зовсім розкисне (Логв., Давні рани, , ).

Допустові відношення

. Уживається з позначенням обставин, незважаючи на які можливий який-небудь стан, виконується якась дія. При глибокому снігу й при колючому морозі послано гінців у всі краї (Ле, Україна, , ); - При всій своїй відмінності ці всі плани [переселення] об'єднує страх перед майбутнім. (Стельмах, І, , ).

при - прийменник

§ 32. Сполучники (п. 2, б): при

перти

ПЕРТИ, пру, преш, недок., фам. 1. неперех. Іти, їхати далеко, на велику відстань. [Xристина:] А звідки ти, хлопчику? [Хлопчик:] Я з Головчинців. [Xристина:] Бідне - такий світ перло проти ночі! (Вас., III, 1960, 454); Зараз бригада прибула сюди, на останній штурм. Цілу добу перли на повному газі, щоб встигнути... (Гончар, III, 1959, 406).

2. неперех. Іти, пересуватися, тікати швидко, навально і т. ін., незважаючи ні на які перешкоди; намагатися проникнути кудись без дозволу. Багачі вже далеко. Врісши в сідла, пруть, не розбираючи, чи є хто на дорозі, чи нема (Хотк., ІІ, 1966, 41); - Кажуть, без дозволу невільно, куди ж преш? (Ле, Хмельницький, І, 1957, 91); // Пересуватися або насуватися великою масою. Між рядняних наметів і яток пруть валом люди, коні і поліцейські (Коцюб., II, 1955, 237); - Пре, так пре [фашист], що й зупинити годі (Тют., Вир, 1964, 336); // перен. Намагаючись досягти чого-небудь, діяти напролом. - Моя вдача така, що як уже в що вдамся, то зажмурю очі, зціплю зуби і пру та й пру, доки сили стає! (Фр., III, 1950, 20).

@ Перти на рожен; Перти проти рожна див. рожен.

3. перех. Нести на собі що-небудь важке, громіздке, велике або когось великого, важкого. - І охота ж вам було ото наряди в клунках перти, - дивувався Нестір (Гончар, І, 1959, 40); Знов Марфа, вибиваючись із сил, перла в'язку осоки (Ле, Вибр., 1939, 95); // Рухати що-небудь, штовхаючи або тягнучи. Одно - творити язиком, а друге - перти плуга (Укр.. присл.., 1955, 186); Де взялися й санчата. Витягли дяка з шинку надвір, запрягли; насідало молодиць повнісінькі санчата, ще й зверху, дяк аж угинається та самотужки пре (Мирний, І, 1949, 300); // Штовхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись або зайти куди-небудь; силоміць відправляти кого-небудь кудись. Чорти перелякались, та врозтіч.., а я, мов помелом, їх мету та все далі у пекло пру та пру (Стор., І, 1957, 357); // Силою примушувати ворога відступати, йти геть, залишати що-небудь. - Наші війська розгромили фашистів під Москвою і пруть їх далі. Вся земля горить під їх ногами (Тют., Вир, 1964, 529); // до чого, перен., рідко. Спонукати до чого-небудь, штовхати на щось (перев. погане). Поганий економічний порядок невдержимою силою пре нашого мужика - особливо біднішого - до п'янства (Фр., XVI, 1955, 68); Іван застогнав усією душею. Все рвалося у ньому. Все перло його на дуже непевне діло (Круш., Буденний хліб.., 1960, 223).

4. неперех. Виходити, вибиватися, виступати назовні. Високий, тонкий [Тимко], з-під картуза чорні кучері пруть, очі гарячі.. дивляться спідлоба (Тют., Вир, 1964, 6); // Буйно рости. - Тут, бачите, чорний пар, - і всяка тобі лобода та щириця як з води пре... (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 103); // перен. Дуже сильно, виразно виявлятися. Одвертість з нього аж пре (Коцюб., II, 1955, 242); [2-й син:] З його сила так і пре (Олесь, Вибр., 1958, 466); Павлюк без вагання доводить, що від Радивона пре дрібновласницька стихія, і що це людина непочесної вдачі (Горд., Дівчина.., 1954, 81); // чим, безос. Доноситися, чутися; тхнути, відгонити (про неприємний, сильний запах). Від нього так і перло карболкою і оцтовим смородом кінського поту (Тют., Вир, 1964, 523).

@ З душі пре (перло) - хтось відчуває неприязнь, огиду до кого-, чого-небудь. Як не бачу - душа мре, а побачу - з душі пре (Укр.. присл.., 1955, 113); - Накуплю усього, що побачу, та й наїмся, щоб аж з душі перло!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 475); Перти тумана [в очі] кому - те саме, що Напускати туману (див. туман). - Ну, не пріть же мені тумана в очі, а говоріть по правді, - сказав Густав (Фр., III, 1950, 389); Пре [перло] дух з кого - стає важко дихати, перехоплює подих комусь. - Цу-цу.. . - сказав іще Рябкові тут Явтух, - Цу-цу... задихавшись, мов з його перло дух (Г.-Арт., Байки.., 1958, 54).

перти - дієслово, недоконаний вид
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особапрупремо
2 особапрешпрете
3 особапрепруть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особапертимупертимемо
2 особапертимешпертимете
3 особапертимепертимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідперперли
Жіночий рідперла
Середній рідперло
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа прімо
2 особаприпріть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часпручи
Минулий часперши
Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс "Наголоси", що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація онлайн, звертання, новий правопис онлайн.     © 2005-2021 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Наголоси
  • Словникарня
  • Правопис
  • Форум