ПРИ, прийм., з місц. відм. Сполучення з прийм. при виражають:

Просторові відношення

1. Уживається з позначенням предмета, місця, простору: а) біля, поблизу якого щось відбувається. Ніч прийшла, лягли старі обоє, При ногах їх спать лягла дівчина (Фр., XII, 1953, 297); В Річмонді, при вході в санаторій, Квітне деревце в усій красі (Нех., Чудесний сад, 1962, 137); б) біля, поблизу якого щось розташовується, міститься. Козаче село Глибове при самому Дніпрі, та облягли його височенні гори (Вовчок, І, 1955, 95); в) в якому, де відбувається дія або хто-небудь перебуває. Оленчука з Фрунзе бачили в цей день над Сивашем. Спершу стояли на горбі при пологій впадині - спускові до Сиваша (Гончар, II, 1959, 407); Батьки його жили при школі (Головко, II, 1957, 261); г) де або поблизу якого відбулася певна історична подія (з власною назвою). Битва при Жовтих Водах.

2. Уживається з позначенням: а) особи, біля якої що-небудь є. Ці документи я знайшов при твоїй матері (Мокр., Острів.., 1961, 14); б) предмета, у межах якого щось міститься. Молодиці, гарно вив'язані квітчастими терновими хустками, несли клуночки та вузлики, чимало й з дітками при пазусі (Дн. Чайка, Тв., 1960, 39); При поясі у вершників були шаблі, а в руках луки із стрілами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 124).

3. Уживається з позначенням предмета, який включає у свій склад те, що є його частиною або чимсь підпорядкованим, допоміжним. - Маємо одне місце на робфак при сільськогосподарському інституті (Стельмах, II, 1962, 361); - Ви забуваєте, що й садок при хаті є і хлів, - ніяковіючи, говорив хлопець (Зар., На.. світі, 1967, 246).

4. Уживається з позначенням місця, установи, організації і т. ін., де хто-небудь виконує службові або інші обов'язки, займає якусь посаду. Стара не раз сварилася з чоловіком, що рішив довести «діло» до краю, - вивести сина «в люди», себто в писарі при волості або в прикажчики при економії (Коцюб., І, 1955, 102); [Чоловік:] Послухаю тебе, шановний брате, але ти знаєш, як у нас при війську? З життям мені прийдеться попрощатись, коли зламаю звичай (Л. Укр., II, 1951, 485); Пасьчиха лише господарка при домі, чи могла вона осягнути чоловікові гадки і заміри? (Горд., II, 1959, 30).

Часові відношення

5. Уживається з позначенням: а) події, дії, в момент якої щось відбувається. При тому бунті я мав згубити корону і голову, але не згубив ні тієї, ні другої (Л. Укр., IV, 1954, 132); Це був уже не той лукавий, дещо полохливий подоляк, який при наближенні месершмітів впивався зубами в землю і молив невідому силу: - Пронеси! (Гончар, III, 1959, 201); б) процесу, явища, одночасно з яким відбувається дія або виникає певний стан. У хижі служниця сидить з няньком, і при вечері говорять (Казки Буковини.., 1968, 168); Палагна знала, що не годна зняти на нього руку. Навіть при одній думці про це почувала млость у всім тілі (Коцюб., II, 1955, 338); При слові «наші» серце било як сонце в груди, як ножі (Сос., II, 1958, 284); - Я малював її [картину] при сході сонця (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 349); в) дії, одночасно з якою відбувається інша дія чи триває стан. Вона тепер так лагідно й солодко обзивалася до неї [Параскіци], ..хоч при тім ніколи не забувала крадькома.. хрестити все (Коцюб., І, 1955, 271); Виставляв [Сагайда] пости біля вікон, біля кожної дірки, звідки можна було вести вогонь і робити спостереження. Інструктував при цьому бійців детально, впевнено (Гончар, III, 1959, 143); г) моменту дії, пов'язаного з її початком або кінцем. Сказати при кінці.

6. Уживається з позначенням: а) епохи, періоду, в час якої, (якого) щось відбувається. Господиня підійшла до комода, взяла фотокартку, подала йому: - Оце найостанніша. У Німеччині знімалась. Уже при наших (Головко, І, 1957, 462); - Я був учителем у цьому ж селі п'ятдесят літ. Починав у старій Австрії, учив при панській Польщі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 10); Львівський монетний двір був відкритий при початку 50-х рр. XIV ст . (Наука.., 7, 1970, 28); б) особи, в період життя, діяльності або під час присутності якої відбувається дія. - Про що ти думаєш? Скажи... Ти хотів би жити тут не тепер? За княгині Ольги, при Ярославі, при Хмельницькому? Або через сто років? (Довж., І, 1958, 390); Прибули [бійці] в роту вже при Кармазинові (Гончар, III, 1959, 331).

Об'єктні відношення

7. Уживається з позначенням: а) чого-небудь, що належить комусь. І за це спасибі: Є бідніші нас; Ми собі при хлібі, А ті й так під час (Граб., І, 1959, 372); б) предмета, який є в кого-небудь у даний момент. У порога, як стовп, стояв лакей, у чорному сюртуці, у манишці.., при часах [годиннику] (Мирний, II, 1954, 98); Семенко підійшов у військовій формі при всіх орденах (Мур., Бук. повість, 1959, 302); Солдати були при зброї (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 241); в) посади, яку займає хто-небудь, заняття, яке є в когось, і т. ін. Останні [авіатори] можуть не завжди бувати при роботі, але в курсі роботи мусять бути всі (Вас., II, 1959, 229); Кожна мала комашка при ділі, і кожен тонкий корінець сповняє свою роботу (Коп., Навколо полум'я, 1961, 203); Полки змітаючи ворожі, Ти [Вітчизна] перемогу здобула, Бо при кермі, бо на сторожі (Рильський, III, 1961, 96).

8. Уживається з позначенням особи, яка має в наявності що-небудь. [Парвус:] Мої думки хай краще будуть при мені (Л. Укр., І, 1951, 427); Харитон Макарович дав на ту юшку перцю і цибулину - цей рибальський припас він завжди тримав при собі (Мокр., Острів.., 1961, 54).

Обставинні відношення

9. Уживається з позначенням способу дії або стану: а) вказуючи на предмет, явище як обставину, за якої відбувається дія, процес. Батька-матері не зазнаю: сиротою зросла я при чужині, у людях (Вовчок, І, 1955, 102); Їх [дітей] запечена шкура казала, що не первина їм лежати при такій спеці (Мирний, IV, 1955, 20); В ванькирі сиділи три-чотири господарі при пиві (Фр., VIII, 1952, 18); Не дав Прохор ділитися - живи при купі, бо чим його ділитись? (Мик., II, 1957, 76); Скільки раз прийде [Степан] до дітей, ніколи не застане Івана при книжці (Круш., Буденний хліб.., 1960, 82); б) вказуючи на наявність у когось чого-небудь, що супроводжує певну дію, процес, стан. Жили ми при достатку, всього було доволі (Вовчок, І, 1955, 3); [Xуса:] То все родичі його дружини - хай бог її удержить при здоров'ї! (Л. Укр., III, 1952, 174); в) вказуючи на обставину, яка є визначальною для якісної характеристики кого-, чого-небудь. Гладенько причесана голова при її довгобразому лиці здавалася якоюсь гострою, малою (Мирний, IV, 1955, 139); При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (Коцюб., І, 1955, 195).

10. Уживається з позначенням: а) особи, в якої хтось живе. Та небога мешкає при мачусі і при вітчимові (Л. Укр., III, 1952, 645); Вона живе при старшому синові, механікові радгоспу (Гончар, Людина.., 1960, 124); б) особи, біля якої хтось є постійно, супроводжуючи або доглядаючи її. Пошли на його лихо злеє, Щоб люди всі, що при Енеї, Послизли, і щоб він і сам... (Котл., І, 1952, 66); Баба Зінька зісталася в хаті при дітях (Н.-Лев., VI, 1966, 415); Коли б ти, Петрику, був оце при мені, в моєму наметі, серед степу, який би я був щасливий! (Хор., Ковила, 1960, 23); в) особи, під наглядом, керівництвом якої хто-небудь працює, служить. - А що, пташечко, - питає в мене бабуся, - при молодій панії давненько служиш? (Вовчок, І, 1955, 125); Прибуття Пушкіна на Україну року 1820 на службу при генералі Інзові було, по суті, приїздом опального поета на місце заслання (Рильський, X, 1962, 31); г) предмета або тварини, що перебуває під чиїм-небудь наглядом. Такий сторож з вовка при вівцях, як з кози при капусті (Укр.. присл.., 1963, 148); Загороди на вівці стояли порожні, і вівчарі порались там, щоб було де ночувати при вівцях (Коцюб., II, 1955, 318).

11. Уживається з позначенням особи, у присутності якої щось відбувається. Не при нас писано (Укр.. присл.., 1963, 283); Денис згадав, як вона вилаяла Петра в крамниці, та ще й при людях (Н.-Лев., VI, 1966, 359); Хоч не його діло повчати при батькові чужу дитину, але Супрун таки повчає (Стельмах, II, 1962, 123).

12. Уживається для вказівки на стан, у якому хто-небудь перебуває. - Вона, кажуть, була при надії від тебе (Фр., І, 1955, 100); Віла при житті зісталась, тільки серце крів'ю обкипіло (Л. Укр., І, 1951, 393); Бути при смерті.

Означальні відношення

. Уживається для вказівки на вигляд, зовнішність, вік або якусь іншу ознаку кого-, чого-небудь. Вродлива та при здоров'ї, Катря кидається кожному в очі (Мирний, IV, , ); Хоч він і при літах, а все ж справжній мужчина (Тют., Вир, , ); Він був середнього зросту, не те, щоб гладкий, але при тілі (Мур., Бук. повість, , ).

Умовні відношення

. Уживається з позначенням явища, події і т. ін., які виступають умовою чого-небудь. На старість підтоптавсь [Лев], нема вже тії [тої] сили. Що при здоров'ї мав (Гл., Вибр., , ); [Орест:] При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний! (Л. Укр., II, , ); Зітхне стара, при нагоді розповівши Тоні щось із тієї давньої давнини (Гончар, Тронка, , ); Стеля од вітру сиплеться, а при воді зовсім розкисне (Логв., Давні рани, , ).

Допустові відношення

. Уживається з позначенням обставин, незважаючи на які можливий який-небудь стан, виконується якась дія. При глибокому снігу й при колючому морозі послано гінців у всі краї (Ле, Україна, , ); - При всій своїй відмінності ці всі плани [переселення] об'єднує страх перед майбутнім. (Стельмах, І, , ).

ПЕРТИ, пру, преш, недок., фам. 1. неперех. Іти, їхати далеко, на велику відстань. [Xристина:] А звідки ти, хлопчику? [Хлопчик:] Я з Головчинців. [Xристина:] Бідне - такий світ перло проти ночі! (Вас., III, 1960, 454); Зараз бригада прибула сюди, на останній штурм. Цілу добу перли на повному газі, щоб встигнути... (Гончар, III, 1959, 406).

2. неперех. Іти, пересуватися, тікати швидко, навально і т. ін., незважаючи ні на які перешкоди; намагатися проникнути кудись без дозволу. Багачі вже далеко. Врісши в сідла, пруть, не розбираючи, чи є хто на дорозі, чи нема (Хотк., ІІ, 1966, 41); - Кажуть, без дозволу невільно, куди ж преш? (Ле, Хмельницький, І, 1957, 91); // Пересуватися або насуватися великою масою. Між рядняних наметів і яток пруть валом люди, коні і поліцейські (Коцюб., II, 1955, 237); - Пре, так пре [фашист], що й зупинити годі (Тют., Вир, 1964, 336); // перен. Намагаючись досягти чого-небудь, діяти напролом. - Моя вдача така, що як уже в що вдамся, то зажмурю очі, зціплю зуби і пру та й пру, доки сили стає! (Фр., III, 1950, 20).

@ Перти на рожен; Перти проти рожна див. рожен.

3. перех. Нести на собі що-небудь важке, громіздке, велике або когось великого, важкого. - І охота ж вам було ото наряди в клунках перти, - дивувався Нестір (Гончар, І, 1959, 40); Знов Марфа, вибиваючись із сил, перла в'язку осоки (Ле, Вибр., 1939, 95); // Рухати що-небудь, штовхаючи або тягнучи. Одно - творити язиком, а друге - перти плуга (Укр.. присл.., 1955, 186); Де взялися й санчата. Витягли дяка з шинку надвір, запрягли; насідало молодиць повнісінькі санчата, ще й зверху, дяк аж угинається та самотужки пре (Мирний, І, 1949, 300); // Штовхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись або зайти куди-небудь; силоміць відправляти кого-небудь кудись. Чорти перелякались, та врозтіч.., а я, мов помелом, їх мету та все далі у пекло пру та пру (Стор., І, 1957, 357); // Силою примушувати ворога відступати, йти геть, залишати що-небудь. - Наші війська розгромили фашистів під Москвою і пруть їх далі. Вся земля горить під їх ногами (Тют., Вир, 1964, 529); // до чого, перен., рідко. Спонукати до чого-небудь, штовхати на щось (перев. погане). Поганий економічний порядок невдержимою силою пре нашого мужика - особливо біднішого - до п'янства (Фр., XVI, 1955, 68); Іван застогнав усією душею. Все рвалося у ньому. Все перло його на дуже непевне діло (Круш., Буденний хліб.., 1960, 223).

4. неперех. Виходити, вибиватися, виступати назовні. Високий, тонкий [Тимко], з-під картуза чорні кучері пруть, очі гарячі.. дивляться спідлоба (Тют., Вир, 1964, 6); // Буйно рости. - Тут, бачите, чорний пар, - і всяка тобі лобода та щириця як з води пре... (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 103); // перен. Дуже сильно, виразно виявлятися. Одвертість з нього аж пре (Коцюб., II, 1955, 242); [2-й син:] З його сила так і пре (Олесь, Вибр., 1958, 466); Павлюк без вагання доводить, що від Радивона пре дрібновласницька стихія, і що це людина непочесної вдачі (Горд., Дівчина.., 1954, 81); // чим, безос. Доноситися, чутися; тхнути, відгонити (про неприємний, сильний запах). Від нього так і перло карболкою і оцтовим смородом кінського поту (Тют., Вир, 1964, 523).

@ З душі пре (перло) - хтось відчуває неприязнь, огиду до кого-, чого-небудь. Як не бачу - душа мре, а побачу - з душі пре (Укр.. присл.., 1955, 113); - Накуплю усього, що побачу, та й наїмся, щоб аж з душі перло!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 475); Перти тумана [в очі] кому - те саме, що Напускати туману (див. туман). - Ну, не пріть же мені тумана в очі, а говоріть по правді, - сказав Густав (Фр., III, 1950, 389); Пре [перло] дух з кого - стає важко дихати, перехоплює подих комусь. - Цу-цу.. . - сказав іще Рябкові тут Явтух, - Цу-цу... задихавшись, мов з його перло дух (Г.-Арт., Байки.., 1958, 54).