прибудований
ПРИБУДОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прибудувати. Чималий хлів з скількома загородками для всякого товару, до нього прибудовані стайні й обори (Л. Укр., II, 1951, 194); Тимчасова їдальня прибудована до старого будинку (Ірчан, II, 1958, 391); Складалась [хата] із кімнати, виділеної кухні і прибудованих сіней (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 41).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прибудований | прибудована | прибудоване | прибудовані |
Родовий | прибудованого | прибудованої | прибудованого | прибудованих |
Давальний | прибудованому | прибудованій | прибудованому | прибудованим |
Знахідний | прибудований, прибудованого | прибудовану | прибудоване | прибудовані, прибудованих |
Орудний | прибудованим | прибудованою | прибудованим | прибудованими |
Місцевий | на/у прибудованому, прибудованім | на/у прибудованій | на/у прибудованому, прибудованім | на/у прибудованих |