прив'ядання
ПРИВ'ЯДАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. прив'ядати. Молодий, усіх я запевняв, Що вона [осінь] - не смерть, а відпочинок, Що осіннє прив'ядання трав І кружляння голубих сніжинок - Лиш весняних трав передчуття (Рильський, II, 1960, 213); Любив Головатий степ і в ранню пору весняного пробудження, і в час цвітіння, і в дні його прив'ядання (Добр., Очак. розмир, 1965, 22); Дерева, квіти, трави повторюють собі свій річний цикл умирання, весіннього відродження, літнього розквіту, осіннього прив'ядання, потім знову відродження (Іщук, Вербівчани, 1961, 310).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прив'ядання | прив'ядання |
Родовий | прив'ядання | прив'ядань |
Давальний | прив'яданню | прив'яданням |
Знахідний | прив'ядання | прив'ядання |
Орудний | прив'яданням | прив'яданнями |
Місцевий | на/у прив'яданні | на/у прив'яданнях |
Кличний | прив'ядання | прив'ядання |