привласнення
ПРИВЛАСНЕННЯ, я, с. Дія за знач. привласнити, привласнювати. Виробництво [при імперіалізмі] стає суспільним, але привласнення лишається приватним (Ленін, 27, 1972, 302); Розвиток великого капіталістичного виробництва - виробництва заради наживи, заради привласнення додаткової вартості - веде до витіснення дрібних самостійних виробників, до їх тяжкої залежності від капіталу (Програма КПРС, 1961, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | привласнення | привласнення |
Родовий | привласнення | привласнень |
Давальний | привласненню | привласненням |
Знахідний | привласнення | привласнення |
Орудний | привласненням | привласненнями |
Місцевий | на/у привласненні | на/у привласненнях |
Кличний | привласнення | привласнення |