примішувати
ПРИМІШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМІШАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Додавати що-небудь до чогось, перемішуючи; додавати якусь домішку до чогось. Четверо шляхтичів зустріли гостей біля входу. Двоє тримали великі срібні миски, а двоє - високі глеки з водою, до якої примішали східних пахощів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 95); // у сполуч. із сл. голос, перен. Приєднуватися до чийогось співу. Хлопці вертаються додому, співають ту пісню, а дівчата десь обзиваються за черешнями, примішують свої дзвінкі голоси (Н.-Лев., III. 1956, 315); // перен. Вставляти певного стилю слова, фрази і т. ін. в свою мову. Копронідос.. в розмові примішував великоруські слова й шепеляв (Н.-Лев., III, 1956, 364).
2. перен. Робити кого-небудь причетним до чиєїсь справи, до чогось; вплутувати кого-небудь в якусь справу. [Рябина:] А з якої рації ти мою дитину примішуєш до того урвителя та бунтівника? (Фр., IX, 1952, 55); // Пов'язувати що-небудь з чимсь. - Ти знову до моїх почуттів примішуєш багатство (Стельмах, І, 1962, 402).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примішую | примішуємо |
2 особа | примішуєш | примішуєте |
3 особа | примішує | примішують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примішуватиму | примішуватимемо |
2 особа | примішуватимеш | примішуватимете |
3 особа | примішуватиме | примішуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | примішував | примішували |
Жіночий рід | примішувала | |
Середній рід | примішувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примішуймо | |
2 особа | примішуй | примішуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | примішуючи | |
Минулий час | примішувавши |