прогонний
ПРОГОННИЙ, а, е. 1. іст. Прикм. до прогін 3; // у знач. ім. прогонні, них, мн. Гроші за проїзд на поштових конях. Мене ж авансуйте та дайте прогонні - Копійку на милю земної орбіти (Сам., І, 1958, 223).
2. Прикм. до прогін 5. Телевізор готовий. Потім він ще пройде останні випробування на кілометровому прогонному конвейєрі (Веч. Київ, 14.VIII 1971, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прогонний | прогонна | прогонне | прогонні |
Родовий | прогонного | прогонної | прогонного | прогонних |
Давальний | прогонному | прогонній | прогонному | прогонним |
Знахідний | прогонний, прогонного | прогонну | прогонне | прогонні, прогонних |
Орудний | прогонним | прогонною | прогонним | прогонними |
Місцевий | на/у прогонному, прогоннім | на/у прогонній | на/у прогонному, прогоннім | на/у прогонних |