просмалений
ПРОСМАЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до просмалити. Хвала тобі, моя шинель, Просмалена в бою святому! (Нех., Дорога.., 1945, 38); Сіли край луки Похмурі друзі. Димом закурились Просмалені горіхові люльки (Воронько, Тепло.., 1959, 145); Хто незнайомий глянув би збоку на них, аж неймовірним йому здалося б, що цей щуплявий, до чорноти просмалений сонцем чоловічок та дав життя цьому білявому ставному юнакові (Гончар, Тропка, 1963, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | просмалений | просмалена | просмалене | просмалені |
Родовий | просмаленого | просмаленої | просмаленого | просмалених |
Давальний | просмаленому | просмаленій | просмаленому | просмаленим |
Знахідний | просмалений, просмаленого | просмалену | просмалене | просмалені, просмалених |
Орудний | просмаленим | просмаленою | просмаленим | просмаленими |
Місцевий | на/у просмаленому, просмаленім | на/у просмаленій | на/у просмаленому, просмаленім | на/у просмалених |