прядка
ПРЯДКА, и, ж . 1. Домашній верстат, призначений для ручного прядіння, який приводиться в рух ножним або ручним приводом. Яка прядка, така й нитка (Укр. Присл., 1955, 104); В кімнаті.. скрізь розставлені і розкидані прилади до жіночих робіт: кросна, п'яльця, прядки, кужілки (Л. Укр., II, 1951, 190); Олена пряла. Боса нога ганяла колесо прядки (Тют., Вир, 1964, 539); Гуркотіли в тиші прядки (Головко, II, 1957, 85); У західноукраїнських областях.. різьбою оздоблювалися вироби з дерева, вживані в хатньому побуті: миски, прядки, гребені для пряжі (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 67).
2. Те саме, що пасмо 1. А що ті зачіси на голові, то й не списати пером які: ..і заплетена одна прядка, і знов друга прядка розплетена (Вовчок, І, 1955, 374); - А я ото посивіла отак, - додала Ольга Семенівна, перебираючи пальцями прядку сивого, як сніг, волосся (Хотк., І, 1966, 70); Якщо стиснути в руці прядку еластичного волокна льону, то на ньому залишаються сліди пальців (Техн. культ., 1956, 104).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прядка | прядки |
Родовий | прядки | прядок |
Давальний | прядці | прядкам |
Знахідний | прядку | прядки |
Орудний | прядкою | прядками |
Місцевий | на/у прядці | на/у прядках |
Кличний | прядко | прядки |