підборіддя
ПІДБОРІДДЯ, я, с. 1. Виступ нижньої частини обличчя, утворюваний щелепою. Кирпатий, круглий, як картопля, ніс, коротке лице, чорні брови й блискучі, круглі, як терен, очі, гостре маленьке підборіддя, - все в йому виявляло чоловіка швидкого, проворного (Н.-Лев., II, 1956, 216); Глянувши на нього, Іван Залізняк зразу згадав Любов Максимівну, у неї таке ж батьківське, роздвоєне підборіддя (Собко, Звич. життя, 1957, 18).
2. Те саме, що підгорля 2. Голова росла йому просто з грудей, а замість шиї було троє підборідь, м'яких і ніжних (Мик., II, 1957, 248).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підборіддя | підборіддя |
Родовий | підборіддя | підборідь |
Давальний | підборіддю | підборіддям |
Знахідний | підборіддя | підборіддя |
Орудний | підборіддям | підборіддями |
Місцевий | на/у підборідді | на/у підборіддях |
Кличний | підборіддя | підборіддя |
підборідь
ПІДБОРІДЬ, роді, ж., рідко. Те саме, що підборідник 2. Марусяк поправив крисаню, дужче натягнувши підборідь (Хотк., II, 1966, 285).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підборідь | підбороді |
Родовий | підбороді | підбородей |
Давальний | підбороді | підбородям |
Знахідний | підборідь | підбороді |
Орудний | підборіддю | підбородями |
Місцевий | на/у підбороді | на/у підбородях |
Кличний | підбороде | підбороді |