підгорля
ПІДГОРЛЯ, я, с. 1. Те саме, що підгруддя. Лиска [корова] - низенька, з одвислим підгорлям і коротенькими ріжками, вогненно-руда, з білою лисинкою на лобі, - довірливо тягнеться до материної руки і покірно дає себе налигати (Коз., Сальвія, 1956, 12).
2. рідко. Ожиріле підборіддя (людини), воло (у 2 знач.). Аркадій Валеріанович притримує коня, і єдине слово, роздуваючи підгорля і щоки, зривається з панських вуст: «Бидло!» (Стельмах, І, 1962, 46); Літня огрядна жінка в коричневій шубці та пухнастому береті і в чорних окулярах на повному, з важким підгорлям обличчі.. стояла позаду (Коз., Листи.., 1967, 233).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підгорля | підгорля |
Родовий | підгорля | підгорль |
Давальний | підгорлю | підгорлям |
Знахідний | підгорля | підгорля |
Орудний | підгорлям | підгорлями |
Місцевий | на/у підгорлі | на/у підгорлях |
Кличний | підгорля | підгорля |