підкріплений
ПІДКРІПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкріпити. Хай живе народність і реалізм! Це не була криклива маніфестація, не підкріплена ділом, практикою (Кол., Терен.., 1959, 161); Творчість безмежна і різноманітна, як різноманітне й безмежне в своєму переможному розвитку життя нашого великого соціалістичного суспільства, і ніякий ні талант, ні геній нічого не зробить в цьому мистецтві, якщо не буде підкріплений знаннями не тільки специфіки цього мистецтва, а найперше і найголовніше - знанням життя (Довж., І, 1958, 20).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підкріплений | підкріплена | підкріплене | підкріплені |
Родовий | підкріпленого | підкріпленої | підкріпленого | підкріплених |
Давальний | підкріпленому | підкріпленій | підкріпленому | підкріпленим |
Знахідний | підкріплений, підкріпленого | підкріплену | підкріплене | підкріплені, підкріплених |
Орудний | підкріпленим | підкріпленою | підкріпленим | підкріпленими |
Місцевий | на/у підкріпленому, підкріпленім | на/у підкріпленій | на/у підкріпленому, підкріпленім | на/у підкріплених |