підмет
ПІДМЕТ1, а, ч. Головний член речення, що означає предмет дії, стану, властивості або якості, звичайно виражених присудком. Підмет - головний член двоскладного речення, з яким синтаксично пов'язується присудок (Сучасна укр. літ. мова, III, 1972, 150).
ПІДМЕТ2, а, ч., діал. 1. Невелика грядка, ділянка землі. Село, риючись у своїй чорноземлі, серед підметів та городів, гаразд не зрозуміє городського життя (Мирний, IV, 1955, 295); Прибули [батько з сином], З рядна звели намет. Десятина - Це вам не підмет - Днів чотири треба парить лоба (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 12); Яка ж то радість сповнювала його душу, коли батько, бувало, набивши засторонки снопами, готував підмет під стіжок (Іщук, Вербівчани, 1961, 11).
2. Коноплище (у 1 знач.). Далі - бакша..; куренів два - щоб не знати, в якому дід сидить. Ще далі - підмет і темно-зелені, мов лаком укриті, коноплі аж сюди кидають пряний запах свій... (Хотк., І, 1966, 79); І незчулися ви, як літа огорнули вас, обліпили клопоти, як насіння обліплює дозрілу матірку на підметах (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 75).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підмет | підмети |
Родовий | підмета | підметів |
Давальний | підметові, підмету | підметам |
Знахідний | підмет | підмети |
Орудний | підметом | підметами |
Місцевий | на/у підметі | на/у підметах |
Кличний | підмете | підмети |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підмет | підмети |
Родовий | підмета | підметів |
Давальний | підметові, підмету | підметам |
Знахідний | підмет | підмети |
Орудний | підметом | підметами |
Місцевий | на/у підметі | на/у підметах |
Кличний | підмете | підмети |
підметовий
ПІДМЕТОВИЙ, а, е. Стос. до підмета (див. підмет1). Підрядним підметовим називається таке речення, яке виступає в ролі підмета головного речення і відповідає на питання називного відмінка (Грам. укр. мови, II, 1957, 99); // Який має підмет. При великій кількості супроводжуючих підмет або присудок залежних слів логічна пауза між підметовою та присудковою частинами стає обов'язковою, хоч ніяким розділовим знаком вона не відмічається (Худ. чит.., 1955, 99).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підметовий | підметова | підметове | підметові |
Родовий | підметового | підметової | підметового | підметових |
Давальний | підметовому | підметовій | підметовому | підметовим |
Знахідний | підметовий, підметового | підметову | підметове | підметові, підметових |
Орудний | підметовим | підметовою | підметовим | підметовими |
Місцевий | на/у підметовому, підметовім | на/у підметовій | на/у підметовому, підметовім | на/у підметових |