підмочений
ПІДМОЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підмочити.
2. у знач. прикм. Який трохи, злегка підмок або намок знизу. Варив [Алі] собі пілав з підмоченого рижу (Коцюб., І, 1955, 393).
@ Підмочена репутація; Підмочений авторитет - негативна думка про кого-небудь як наслідок його негідного вчинку. - Репутація в мене підмочена, Дмитре Івановичу, - згодом озвався Бубон.. Всі вважають мене якимсь... баламутом (Збан., Переджнив'я, 1955, 298); Авторитет хорунжого був підмочений не цілком доброчесною діяльністю його на лісових розробках (Добр., Очак. розмир, 1965, 274).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підмочений | підмочена | підмочене | підмочені |
Родовий | підмоченого | підмоченої | підмоченого | підмочених |
Давальний | підмоченому | підмоченій | підмоченому | підмоченим |
Знахідний | підмочений, підмоченого | підмочену | підмочене | підмочені, підмочених |
Орудний | підмоченим | підмоченою | підмоченим | підмоченими |
Місцевий | на/у підмоченому, підмоченім | на/у підмоченій | на/у підмоченому, підмоченім | на/у підмочених |