підпорядковувати
ПІДПОРЯДКОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПОРЯДКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., кому, чому. 1. Ставити у залежність від кого-, чого-небудь. Зробивши композиційним центром роману історію сільського юнака Юрка Крука, П. Козланюк підпорядковує ідейному задумові усі елементи сюжетного розвитку (Рад. літ-во, 3, 1957, 17); Буржуазія підпорядкувала село пануванню міста (Комун. маніф., 1947, 18); // Примушувати діяти відповідно до чого-небудь, у залежності від чогось. Він умів усе підпорядковувати одній меті (Трип., Дорога.., 1944, 22); Партія всіляко дбає про те, щоб підпорядкувати діяльність науково-дослідних закладів потребам практики (Ком. Укр., 3, 1962, 6).
2. Передавати у чиє-небудь відання, під чиєсь керівництво, начало. Буржуазія і Лютер вже відмовлялись від старих планів реформації і були готові підпорядкувати церкву князям (Іст. середніх віків, 1955, 161).
3. грам. Ставити у синтаксичну залежність, приєднувати способом підпорядкованості.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підпорядковую | підпорядковуємо |
2 особа | підпорядковуєш | підпорядковуєте |
3 особа | підпорядковує | підпорядковують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підпорядковуватиму | підпорядковуватимемо |
2 особа | підпорядковуватимеш | підпорядковуватимете |
3 особа | підпорядковуватиме | підпорядковуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підпорядковував | підпорядковували |
Жіночий рід | підпорядковувала | |
Середній рід | підпорядковувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підпорядковуймо | |
2 особа | підпорядковуй | підпорядковуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підпорядковуючи | |
Минулий час | підпорядковувавши |