П'ЯТИ... Перша частина складних слів, що означають: який має п'ять одиниць, складається з п'яти одиниць, напр.: п'ятиактний, п'ятижильний, п'ятикінцевий, п'ятипудовий і т. ін.

П'ЯТА, и, ж. 1. Задня частина ступні. Більше в розумного розуму в п'яті, як у дурня в голові (Укр.. присл.., 1955, 249); Інший в ноги кланяється, а за п'яти кусає (Номис, 1864, № 3047); Турн злобно сильною п'ятою На труп Палланта настоптав (Котл., І, 1952, 258); Йшли [паничі] модною походою, ступаючи на п'яти, розхитуючись і здійнявши плечі вгору (Л. Укр., III, 1952, 606); Володя спочивать не хоче, все йде та йде.. Ноженята в густім пилу. Кругом пече, а особливо в босі п'яти... (Сос., II, 1958, 358); - Клятий черевик ногу натер на п'яті (Томч., Готель.., 1960, 97); * Образно. Свобода в імперіалістичному світі означає лише свободу експлуатації робітничого класу, трудового народу не тільки своїх країн, але й усіх інших країн, які попадають під залізну п'яту монополій (Програма КПРС, 1961, 29); // Частина панчохи, шкарпетки, взуття, яка закриває цю частину ступні. Ледве встигла [панна] проколивати повз них на резинових п'ятах, а вже Мартині щоки залляв густий рум'янець (Коцюб., II, 1955, 298).

@ [Аж] до [самих] п'ят; [Аж] по [самі] п'яти - дуже довгий. У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п'ят, свитині невиразного якогось кольору (Хотк., II, 1966, 419); - Дозволь мені, мати, Дівчину узяти, Що у неї русі коси Аж по самі п'яти (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 23); Дух у п'ятах - те саме, що Душа [аж] у п'ятах (див. душа); Дух у п'яти ховається (заглядає і т. ін. ) - те саме, що Душа у (під) п'яти ховається (заглядає і т. ін. ) (див. душа); Душа [аж] у п'ятах див. душа; Душа у (під) п'яти ховається (заглядає і т. ін. ) див. душа; Заганяти (загнати) душу в п'яти див. заганяти¹; Закивати п'ятами див. закивати; З (від) голови до п'ят див. голова; Кивати п'ятами див. кивати; Лизати п'яти див. лизати; Мазати (намазувати, намазати і т. ін. ) п'яти салом див. сало; Накивати п'ятами див. накивати; Насідати на п'яти див. насідати; Наступати (наступити) на п'яти див. наступати; Під п'яти пече див. пекти; Під п'ятою бути (сидіти, залишатися і т. ін. ) у кого, чиєю: а) підкорятися кому-небудь, діяти згідно з його бажаннями. Був же [Степан] такий тихий та боязкий, вічно під п'ятою у своєї Соломії сидів, а це, бач, як вирвався наперед (Кучер, Трудна любов, 1960, 293); б) бути поневоленим кимсь. Не одразу зоря Радянської влади засяяла над усіма українськими землями. Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпатська Україна залишалися під п'ятою іноземних поневолювачів (Ком. Укр., 9, 1969, 5); Показувати (показати) п'яти див. показувати; По п'ятах гнатися (іти, ходити і т. ін. ) - невідступно переслідувати кого-небудь, іти за кимсь. Йому здавалося, що сама смерть женеться за ними по п'ятах (Тулуб, Людолови, І, 1957, 12); За ним весь час ішли по п'ятах фашисти (Збан., Переджнив'я, 1960, 211); Коли в господі немає брата або тітки, тоді Терешко пристає, мов тінь, до діда Карпа, ходить за ним по п'ятах (Мас., Роман.., 1970, 34); П'яти сверблять див. свербіти.

2. Опорна частина чого-небудь, іноді місце з'єднання з чимсь. Край п'яти тієї скелі розсипались, мов курчата круг квочки, малесенькі селянські й міщанські хатки (Стар., Облога.., 1961, 4); Склепали гострими кінцями докупи дві звичайні коси, приладнали кілька грузил, а до п'ят коси прив'язали по вірьовці (Донч., І, 1956, 51); Головними елементами кам'яного моста є опори, склепіння і надсклеписта будова.. Склепіння спирається на опори за допомогою п'ят (Інж. геод., 1959, 372).

П'ЯТЬ, ти і тьох, числ. кільк. 1. Назва числа 5 та його цифрового позначення. Виявляється, що проста цифра п'ять тюремною мовою означала: сьогодні п'ятьох узяли на розстріл (Збан., Єдина, 1959, 98); // кого, чого. Кількість із 5 одиниць. На й моїх п'ять грошей до складки, щоб було десять (Номис, 1864, № 6436); - Не гавкав ти, Рябко! За те ж ми, бач, в науку, Із ласки, з милості панів, Вліпили сотеньок із п'ять тобі київ (Г.-Арт., Байки.., 1958, 54); Гордій Раденко п'ятьох років зоставсь од батька (Гр., II, 1963, 10); В нову хату привів [Данило] молоду дружину, чорнооку Наталку, і викохали вони п'ять синів, як п'ять орлів (Стельмах, І, 1962, 367).

@ Без п'яти хвилин - майже. - Ти, Марі, не знаєш, у кого ми живемо. Та він же без п'яти хвилин більшовик (Головко, II, 1957, 484); Затвердити, як свої п'ять пальців див. затвердити; Знати, як свої (своїх) п'ять пальців див. знати; Ні в п'ять ні в дев'ять (в десять) - розгублено, в нерішучості. Доктор стояв, як то кажуть, ні в п'ять ні в дев'ять (Фр., II, 1950, 337); Пани регочуться, мужики поставали, ні в п'ять ні в десять. Вони поспускали голови і не знають, що діяти (Стеф., І, 1949, 168).

2. у знач. ім. Те саме, що п'ятірка 2. Одержати на іспиті п'ять.

3. у знач. ім., фам. Рука людини (при рукостисканні). - Ну, давай п'ять, - Шумаков потиснув йому руку (Голов., Тополя.., 1965, 406).