рожевий
РОЖЕВИЙ, а, е. 1. Світло-червоний. Гори куряться парою. Сонце заходить. Сніги обливаються рожевим одлиском (Н.-Лев., II, 1956, 399); Він лоскотав їй морду, а вона розкривала рожеву пащу, брала злегка його палець у зуби і крутила обрубком хвоста (Коцюб., II, 1955, 387); Лотоса рожевий дивний цвіт над озером засяяв перед нами (Гонч., Вибр., 1959, 256); Рожевий цвіт сонця тепло пломеніє на засніженому полі (Стельмах, І, 1962, 45); Вона підійшла до дзеркала, оправленого в червоне дерево і схованого за рожевою атласною завісою (Мик., II, 1957, 289); // у знач. ім. рожеве, вого, с. Одяг, фарба і т. ін. світло-червоного кольору. Панна Броніслава танцювала з Ястшембським. Вона була вся в рожевому (Н.-Лев., II, 1956, 86); З правого боку [у світлиці] кахельна груба з зелених кахлів, рожевим попідводжуваних (Гр., II, 1963, 532); // Який має рум'янці; рум'яний. Тихо одчинив він двері, висунув свою русяву головоньку з рожевим личком і усміхнувся до матері білими зубенятами (Мирний, І, 1954, 239); В хаті вже поклалися спати. Прибігла з вулиці й Христя, рожева й весела (Головко, II, 1957, 135); // Уживається як складова частина назв деяких рослин і тварин. Багатьом господарствам півдня велику шкоду завдає злісний бур'ян - гірчак рожевий (Колг. Укр., 9, 1959, 24); З південних районів [до Стрілецького степу] залітають великі зграї рожевих шпаків (Наука.., 5, 1967, 10).
2. перен . Нічим не затьмарений; радісний, світлий. Веселий, рожевий був настрій його духа [духу] (Фр., V, 1951, 324); - Прямих доріг, пане сотнику, нема. Вони тільки в тумані молодості ввижаються рівними і рожевими, - переконано сказав Погиба (Стельмах, II, 1962, 54); Знову царство весни, і рожевії сни, І кохання; Знову зустрічі тихі! - й без краю сумні Розставання (Рильський, І, 1960, 115); Вони пішли. І вже за рогом звучить її рожевий сміх (Сос., І, 1957, 327); // З радісними сподіваннями (про мрії, надії, плани). Ні, Ви таки зовсім засмутили мене своїм листом: такі собі малював плани рожеві на літо, думав, як буду водити Вас по найкращих чернігівських закутках (Коцюб., III, 1956, 306); Помилилась. Не любить... Прости їй. Завели її мрії рожеві: Королевича малювали їй мрії (Еллан, І, 1958, 63); Сповнений рожевих надій і блискучих планів, повертався Чорбаряну додому (Чаб., Балкан. весна, 1960, 245).
Рожевий день (ранок, вечір) - безхмарний, погожий день (ранок, вечір). Змагаються між собою день і ніч. Як глянуть на захід сонця, там стояла місячна бліда ніч; а глянути на схід сонця, там починався ясний, рожевий день (Н.-Лев., І, 1956, 66); Сонце вже не котиться горою, як літом,.. а береться низом, понад горою, привітно світе [світить] та пригріває після довгої холодної ночі та ущипливого рожевого ранку (Мирний, III, 1954, 255); Раз теплого рожевого вечора зустрілись вони на вулиці (Коцюб., І, 1955, 48).
@ Дивитися крізь рожеві окуляри (скельця); Дивитися крізь рожеву призму на кого - що - сприймати кого-, що-небудь, не помічаючи їх негативних сторін, рис. Рожевими фарбами (у рожевих фарбах) малювати що - прикрашати, ідеалізувати що-небудь. Вона не малювала собі будучини ані рожевими, ані темними фарбами (Хотк., II, 1966, 132); Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював у рожевих фарбах, передбачаючи, що і сам він матиме можливість дослужитися до високого чину (Добр , Очак. розмир, 1965, 32) Рожеві мрії див. мрія; У рожевому світлі; У рожевих фарбах - ідеалізовано; краще, ніж є насправді. На думку критика [Д. І. Писарєва], Пушкін пройшов мимо найголовнішого лиха епохи - кріпосного права, а там, де він торкається кріпосних взаємовідносин, вони постають в занадто рожевих фарбах (Талант ., 1958 14).
3. Прикм. до рожа 2. Вечір пізній, місяць ясний, рожеві квіти пахнуть (Вовчок, І, 1955, 336); Зоня і Юзя цілими ранками то ходили по луках.., то пустошили рожеві й жасминові кущики в садку (Л. Укр., III, 1952, 648); // Вигот. з рожі. Болгарський павільйон зустрічає нас великим сонячно веселим панно. Молоді болгари у народних костюмах на плантації троянд збирають квіткові пелюстки. Під картиною дзюрчить джерело, вода пропахчена рожевим маслом (Вол., Дні.., 1958, 39).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рожевий | рожева | рожеве | рожеві |
Родовий | рожевого | рожевої | рожевого | рожевих |
Давальний | рожевому | рожевій | рожевому | рожевим |
Знахідний | рожевий, рожевого | рожеву | рожеве | рожеві, рожевих |
Орудний | рожевим | рожевою | рожевим | рожевими |
Місцевий | на/у рожевому, рожевім | на/у рожевій | на/у рожевому, рожевім | на/у рожевих |
рожевіти
РОЖЕВІТИ, ію, ієш, недок. 1. Ставати рожевим (у 1 знач.), рожевуватим, набувати рожевого кольору, відтінку (перев. про предмети). Щоночі тепер пожежі.. Часом спалахне під самим селом, аж хати рожевіють і жевріють вікна... (Головко, II, 1957, 279); Починало розвиднятися. Ширшав, світлішав і рожевів ліс (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 555); Марійка побачила, як бинт на лобі в хлопця почав повільно рожевіти (Донч., V, 1957, 555); // безос. Весняна ніч уже доходила кінця, місяць ще був на небі, але з степу вже вставали передранкові сутінки, а на сході ледь рожевіло (Смолич, Світанок.., 1953, 605); // Ставати рожевим, рум'яним від припливу крові, червоніти. Він тихий, чемний і чомусь ніяковіє, коли звертається до Наталки. Через це й вона рожевіє: який дивний хлопець! (Жур., Нам тоді.., 1968, 30); Орися сидить принишкло, нервово перебирає пальцями оборочку фартушка, блідість поволі зникає з її обличчя, щоки рожевіють, вушка її з золотими сережками горять, як пелюстки троянди (Тют., Вир, 1964, 96).
2. Виділятися рожевим кольором. Зеленіли темним листом крислаті яблуні, рожевіли делікатними сутінями грушки (Коцюб., І, 1955, 57); Хитаючись, мов п 'яний, пішов [Павло] назад. Спина його трусилася, біля вуха рожевіли смужки крові. Сім раз стріляв у нього Карпо і тільки лице подряпав (Тют., Вир, 1964, 370); Любила [Ольга] землю, її пахощі, лани й луги, на яких стіною здіймалися жита й кормові трави, рожевіла конюшина і рясно зеленіла картопля... (Дор., Не повтори.., 1968, 98); // Бути рожевим, мати рожевий колір, відтінок. Ніжно рожевіла вода - десь за Козачою горою догорав захід (Донч., Пісня.., 1947, 44); Край неба на заході ще помітно рожевів (Коз., Вісімсот.., 1953, 58).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рожевію | рожевіємо |
2 особа | рожевієш | рожевієте |
3 особа | рожевіє | рожевіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рожевітиму | рожевітимемо |
2 особа | рожевітимеш | рожевітимете |
3 особа | рожевітиме | рожевітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | рожевів | рожевіли |
Жіночий рід | рожевіла | |
Середній рід | рожевіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рожевіймо | |
2 особа | рожевій | рожевійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | рожевіючи | |
Минулий час | рожевівши |