розголошення
РОЗГОЛОШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розголосити. Якось люди самі, без розголошення, відчувши ритмічність усього циклу, прагнули дати надпланові тонни [продукції] (Баш, На.. дорозі, 1967, 146).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розголошення | розголошення |
Родовий | розголошення | розголошень |
Давальний | розголошенню | розголошенням |
Знахідний | розголошення | розголошення |
Орудний | розголошенням | розголошеннями |
Місцевий | на/у розголошенні | на/у розголошеннях |
Кличний | розголошення | розголошення |