розладнання
РОЗЛАДНАННЯ, я, с . 1. Дія за знач. розладнати, розладнувати.
2. Те саме, що розлад 4. Трибунал, виправдавши мене, не вважав за можливе залишити на фронті, - з огляду на нервове розладнання (Мушк., Серце.., 1962, 237); Шкідливими для органів слуху дітей є також надмірно потужні звуки, бо вони можуть викликати розладнання слуху (Шк. гігієна, 1954, 65).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розладнання | розладнання |
Родовий | розладнання | розладнань |
Давальний | розладнанню | розладнанням |
Знахідний | розладнання | розладнання |
Орудний | розладнанням | розладнаннями |
Місцевий | на/у розладнанні | на/у розладнаннях |
Кличний | розладнання | розладнання |