розсунутий
РОЗСУНУТИЙ, рідше РОЗСУНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсунути. Кулі зчорнілого очерету, що вкривали хату, були розсунуті (Перв., Дикий мед, 1963, 436); // у знач. прикм. В головному залі [клубу], в кутках між розсунутими кріселками стояли, сиділи молоді й дорослі робітники, святково вбрані хлопці, дівчата (Досв., Вибр., 1959, 355); Вона часто стрічалася з горючими цікавістю очима, що дивились на неї з-за розсунутих кущів (Коцюб., І, 1955, 272); У глибині світлиці широкий з розсуненими запонами вхід до чималої.. кімнати (Л. Укр., IІ, 1951, 341).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розсунутий | розсунута | розсунуте | розсунуті |
Родовий | розсунутого | розсунутої | розсунутого | розсунутих |
Давальний | розсунутому | розсунутій | розсунутому | розсунутим |
Знахідний | розсунутий, розсунутого | розсунуту | розсунуте | розсунуті, розсунутих |
Орудний | розсунутим | розсунутою | розсунутим | розсунутими |
Місцевий | на/у розсунутому, розсунутім | на/у розсунутій | на/у розсунутому, розсунутім | на/у розсунутих |