розхвилюватися
РОЗХВИЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, док. 1. Відчути сильне хвилювання, великий неспокій. Хоч як умів дядя Михайло приховувати свої переживання, але тут таки не витримав - розхвилювався (Сміл., Сашко, 1957, 174); Уляна розхвилювалася, і її веселі, підведені вгору уста зобиджено затремтіли (Стельмах, II, 1962, 102).
2. Стати бурхливим, розбурхатися (про річку, море і т. ін.).
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
|---|---|---|
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розхвилююся | розхвилюємося |
| 2 особа | розхвилюєшся | розхвилюєтеся |
| 3 особа | розхвилюється | розхвилюються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розхвилювався | розхвилювалися |
| Жіночий рід | розхвилювалася | |
| Середній рід | розхвилювалося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розхвилюймося | |
| 2 особа | розхвилюйся | розхвилюйтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | розхвилювавшись | |