розізлити
РОЗІЗЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому-небудь. «Певно, люди розізлили його в волості своїми позвами», - подумала писарша і більше не питала ні про що свого чоловіка (Н.-Лев., IV, 1956, 161); Нерозумними, що тільки розізлили його, словами просила [Рифка] пробачення (Вільде, Сестри.., 1958, 360).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розізлю | розізлимо |
2 особа | розізлиш | розізлите |
3 особа | розізлить | розізлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розізлив | розізлили |
Жіночий рід | розізлила | |
Середній рід | розізлило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розізлімо | |
2 особа | розізли | розізліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розізливши |