рубчастий
РУБЧАСТИЙ, а, е. Прикм. до рубець 1. Через кригу по сніговому полю тягнулися два широких рубчастих сліди (Собко, Стадіон, 1954, 288); // З нерівною, рельєфною поверхнею. Он посуд: кухлики, миски, шклянки.. Одні бокасті, другі вузенькі, кругленькі, довгасті, гранясті, рубчасті (Григ., Вибр., 1959, 414); З-під твердих гумових шин полетіли іскри, чорний димок звився над рубчастими протекторами, заскреготали гальма (Собко, Срібний корабель, 1961, 209); При відсутності ротаційної мотики корку знищують рубчастими або дерев'яними котками, набивши на них ребруваті планки (Ол. та ефір. культ., 1956, 278); Штани [у Миколи] з чорного рубчастого вельвету, обхоплені під колінами товстими спортивними панчохами (Галан, І, 1960, 467).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рубчастий | рубчаста | рубчасте | рубчасті |
Родовий | рубчастого | рубчастої | рубчастого | рубчастих |
Давальний | рубчастому | рубчастій | рубчастому | рубчастим |
Знахідний | рубчастий, рубчастого | рубчасту | рубчасте | рубчасті, рубчастих |
Орудний | рубчастим | рубчастою | рубчастим | рубчастими |
Місцевий | на/у рубчастому, рубчастім | на/у рубчастій | на/у рубчастому, рубчастім | на/у рубчастих |